![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Коротка історія реформації в Німеччині. Продовження.
На момент запрошення в європарламент Мартін Лютер написав вже купу постів доступною мовою, де роз'ясняє, що до чого. Пости перепощувались купу разів і фоловери вже кучкувались в комьюніті послідовників. Це важно.
Так ось, в 1521 році імператор Карл 5 збирає в Вормсі рейхстаг. Карлу 21 рік, він син бургунського Герцога, живе в Нідерландах і говорить французською. Йому звалились гігантська кількість європейських земель по наслєдству (куски Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Угорщини, Хорватії, Нідерландів), але мало того, його ще й німецькі курфюрсти обрали Німецьким імператором, тобто таким собі ЄС, який називався Священна Римська імперія.
Тут важливо розуміти, що курфюрстів, що вибирають імператора 7 штук. І один з них якраз саксонський герцог Фрідріх, який саме рулював Саксонією, де жив Мартін Лютер. Запам'ятайте цей твіт.
Рейхстаг в Вормсі, це така багатомісячна тусовка, де розглядались купа питань. Місто заселене делегатами, депутатами, радниками і їхніми конями. Вечором бухають в кнайпах, всі готелі зняті, ціни високі, їжа фігова. Карл 5 запрошує туди Мартіна Лютера і навіть дає листа, де гарантує йому недоторканість на час розборок. Лютер приїжджає, а там вже купа фоловерів, тіпа, давай, мочи їх. Ну, приходить на засідання, причому з адвокатом.
Мартіну Лютеру ставлять 2 питання: 1) це твої книжки (показують на гору постів)? 2) від чого ти готовий з цієї писанини відріктись, а? У Карла 5 синхроніст перекласти на дойч.
Мартін тільки відкрив рота, як адвокат :нєнєнєнє, зачитайте весь список. Мало лі шо там за література. Довго нудно зачитують список літератури. Мартін Лютер - да, це всьо моє. Взагалі-то він був дещо обєскуражен, бо гадав, що щас буде дискусія по тємє, а тут нікого це не цікавить. Тому каже, звиняйте, я не готовий, мені треба подумати день, від чого відрікатись. Кажуть, йди думай, завтра скажеш, тільки усно (тоді усному сказаному слову вірили більше, ніж написаному). Він і пішов.
На другий день приходить і каже: ващє-то я відрікатись не буду, бо я керуюсь священним письмом. Якщо ви хочете поговорити по змісту сабджекта, давайте, валяйте - я в Біблії шарю. І тут хопа! Всі мовчать, бо ніхто не читав. Карл 5 каже, гаразд, я завтра напишу, що я думаю з цього приводу. Пішов і сам написав Вормський едікт, що Лютер злочинець і його треба забанити. Підписав, потер долоньки і вирішив, що тема закрита.
Лютер каже, ах так? Харашо і поїхав собі додому. І тут саксонський Герцог Фрідріх (той, про якого ми читали вище) що робить: він організовує по дорозі інсценіровку викрадення і завозить його в монастир в Вартбург, де наступний майже рік Лютер займається перекладом Біблії для продвинутих і початківців. В общєм, наступні роки Біблію прочитає останній селянин, а мова Лютерської Біблії вважається основою сучасної німецької мови.
Потім Герцог Фрідріх пише Карлу 5, а давай ви будете переслідувати Мартіна Лютера де угодно, тільки не в мене в Саксонії? Карл 5 відповідає: "ок". Історики досі ламають голову на тему "а шо? так можна було?"
В общєм після цього Мартін Лютер розвернувся по-настоящому, завів жінку, дітей і посіяв таке реформаторство, яке не викорчували досі.
Так ось, в 1521 році імператор Карл 5 збирає в Вормсі рейхстаг. Карлу 21 рік, він син бургунського Герцога, живе в Нідерландах і говорить французською. Йому звалились гігантська кількість європейських земель по наслєдству (куски Франції, Іспанії, Італії, Австрії, Угорщини, Хорватії, Нідерландів), але мало того, його ще й німецькі курфюрсти обрали Німецьким імператором, тобто таким собі ЄС, який називався Священна Римська імперія.
Тут важливо розуміти, що курфюрстів, що вибирають імператора 7 штук. І один з них якраз саксонський герцог Фрідріх, який саме рулював Саксонією, де жив Мартін Лютер. Запам'ятайте цей твіт.
Рейхстаг в Вормсі, це така багатомісячна тусовка, де розглядались купа питань. Місто заселене делегатами, депутатами, радниками і їхніми конями. Вечором бухають в кнайпах, всі готелі зняті, ціни високі, їжа фігова. Карл 5 запрошує туди Мартіна Лютера і навіть дає листа, де гарантує йому недоторканість на час розборок. Лютер приїжджає, а там вже купа фоловерів, тіпа, давай, мочи їх. Ну, приходить на засідання, причому з адвокатом.
Мартіну Лютеру ставлять 2 питання: 1) це твої книжки (показують на гору постів)? 2) від чого ти готовий з цієї писанини відріктись, а? У Карла 5 синхроніст перекласти на дойч.
Мартін тільки відкрив рота, як адвокат :нєнєнєнє, зачитайте весь список. Мало лі шо там за література. Довго нудно зачитують список літератури. Мартін Лютер - да, це всьо моє. Взагалі-то він був дещо обєскуражен, бо гадав, що щас буде дискусія по тємє, а тут нікого це не цікавить. Тому каже, звиняйте, я не готовий, мені треба подумати день, від чого відрікатись. Кажуть, йди думай, завтра скажеш, тільки усно (тоді усному сказаному слову вірили більше, ніж написаному). Він і пішов.
На другий день приходить і каже: ващє-то я відрікатись не буду, бо я керуюсь священним письмом. Якщо ви хочете поговорити по змісту сабджекта, давайте, валяйте - я в Біблії шарю. І тут хопа! Всі мовчать, бо ніхто не читав. Карл 5 каже, гаразд, я завтра напишу, що я думаю з цього приводу. Пішов і сам написав Вормський едікт, що Лютер злочинець і його треба забанити. Підписав, потер долоньки і вирішив, що тема закрита.
Лютер каже, ах так? Харашо і поїхав собі додому. І тут саксонський Герцог Фрідріх (той, про якого ми читали вище) що робить: він організовує по дорозі інсценіровку викрадення і завозить його в монастир в Вартбург, де наступний майже рік Лютер займається перекладом Біблії для продвинутих і початківців. В общєм, наступні роки Біблію прочитає останній селянин, а мова Лютерської Біблії вважається основою сучасної німецької мови.
Потім Герцог Фрідріх пише Карлу 5, а давай ви будете переслідувати Мартіна Лютера де угодно, тільки не в мене в Саксонії? Карл 5 відповідає: "ок". Історики досі ламають голову на тему "а шо? так можна було?"
В общєм після цього Мартін Лютер розвернувся по-настоящому, завів жінку, дітей і посіяв таке реформаторство, яке не викорчували досі.