Щодо наступних питань, чи можна відрізнити штучно модифіковану 13 т. років тому по аналізу ДНК. І так, і ні. Якщо ви знайшли уламок креміню, то по характерним обробкам можете уявити, що його штучно оброблина первісна людина для спису. Але якщо цей кламок креміню потрапив на кам"янистий пляж, то сліди обробки можуть стертись і ви вже не зможете сказати, чи він колись був списом чи ні. Приблизно так само і з ДНК. Якщо 13 т. років тому хтось робив штучну модифікацію так, як це ми робим зараз, то ми зможем знайти сліди модифікації. Але якщо рослина тисячоліття переопилювалась, то навряд чи.
Щодо переостаннього абзацу. Якщо я правильно вас зрозуміла, то мова йшла про "дефект" жирності, і не у пшениці, а в кукурудзи. Яким чином слід би було проводити зміни ДНК дикого предка пшениці щоб нічого для нас корисного не „поламати”? Просто відслідковувати жирність. Предки, які робили добір, не звертали уваги на хімічний склад. Сучасні методи дозволяють це відслідковувати. Наприклад, дивитись на вміст глюкозинолятів в рапсу і відбирати ті, де їх вміст низький.
Не знаю, чи варто порівнювати сьогодняшніх мігрантів з села з первісною людиною. Первісна людина зі списом полювала на мамонтів, але це ж не привід закидати сучасним людям, що вони не тямлять нічого в полюванні та обробці шкір.
no subject
Date: 2012-03-05 09:05 am (UTC)Щодо переостаннього абзацу. Якщо я правильно вас зрозуміла, то мова йшла про "дефект" жирності, і не у пшениці, а в кукурудзи. Яким чином слід би було проводити зміни ДНК дикого предка пшениці щоб нічого для нас корисного не „поламати”? Просто відслідковувати жирність. Предки, які робили добір, не звертали уваги на хімічний склад. Сучасні методи дозволяють це відслідковувати. Наприклад, дивитись на вміст глюкозинолятів в рапсу і відбирати ті, де їх вміст низький.
Не знаю, чи варто порівнювати сьогодняшніх мігрантів з села з первісною людиною. Первісна людина зі списом полювала на мамонтів, але це ж не привід закидати сучасним людям, що вони не тямлять нічого в полюванні та обробці шкір.