Нариси з поїздки

[progenes]

На кордоні, як завжди, черга. Поляки тримають на кордоні навіть довше, ніж українці. Систему цього утримання я взагалі збагнути не можу. На польському кордоні митники взагалі не з"являються, потім просто вигулькують і одразу пропускають.

На українському кордоні веселіше. Жінка-митник сидить в будці, ми стоїм біля віконця. Вона нічого не робить, нам строго каже, що дуже зайнята і треба чекати. При цьому сама просто сидить, натурально склавши руки. Вона сидить, ми стоїм, чекаєм. Через пів-години (!) у неї дзеленчить телефон і її явно просять десь допомогти там, де багато людей. На це вона відповідає наступне: "ти шо! у мене тут купа народу! тут таке робиться! он ще якісь німці приїхали (це про нас)" . За нами стоять мужики з латвійськими паспортами в які вкладені купюри євро. Здається, вони переганяють машини.

При цьому черга вантажівок просто якась безкінечна. При нас за годину не пропустили жодної. Пробую пояснити дітям, як функціонує українська економіка в таких умовах. Син збирається вчити економіку і проситься на практику туди. Я кажу, що нам в європах корупційного досвіду не треба.

Коли повертались, спостерігали, як перевіряють пусті транспортери. Строго перевіряють. Знайомий норвежець повертався з України автобусом і розказував з розчепіреними очима про схованих з багажом нелегалів, неприкритий перевіз контрабандних цигарок і трави. Пробували пояснити норвежцю, як функціонує українська митниця, але заплутались самі.

*******

Дороги. Дороги в Польщі за рік значно покращали, добудувався шматок автобану. Скоро буде взагалі красота. В Україні дорогам, здається, хана. Хоча варшавська траса до Житомира ще придатна до пересування, але тільки завдяки тому, що вантажівки на кордоні не пускають. Я вже думаю, що тут є певна змова транспортного міністерства з митниками. Якщо пускати вантажівки без великої черги, то дорога просто заблокується.

На дорогах водії дуже комунікують між собою. Ми, здається, вже трохи звикли до типу їзди і вже знаєм, що не всі водії нахаби. Переважно пропускають, а якщо ми пропускаєм джигітів, то вони "дякують" аварійкою. Такого типу подяки в Німеччині нема. Разом з тим, на 500 кілометрів 4 ДТП. ДАЇшників бачили декілька разів, про них завчасно попереджають, але ми і так не порушуєм і нас не зупиняють.

Один раз жінка на мопеді їхала поперек дороги без попередження, на узбіччі сидять селяни, що продають ягоди, тому давати дорогу джигітам, здаючи вправо, небезпечно. Ну і автрострада фактично без мостів, тому місця перехресть і розворотів просто жахливі. Але, якщо дотримуватись обмеження швидкості, то можна вчасно зреагувати. Так що ми крадемось, а не їдемо.

Під Києвом, в Києві і на схід доріг взагалі ніби нема. Цього разу особливо якось впало в очі, що їздити машиною дуже важко.

*******

Кум недавно відгуляв весілля донці. Каже, що довелось заплатити музикантам, щоб не грали. Пояснив - ресторан арендується разом з музикантами. Якщо хочеться інших музикантів, або просто касєтний магнітофон з мендельсоном, то він тих приписаних до закладу митців треба відкупитись.

Взагалі система відкупатись від послуг набирає обертів і в побуті. Одні доплачують, щоб не ставити лічильник на газ, інші, щоб навпаки, поставити.

Не менш дивно доплачувати за те, щоб отримати зарплату. Платити за безкоштовне медичне обслуговування - норма. Може вже пора просто зробити легалайз?

*******

Архітектура. Я вже мовчу про Київ, але провінція просто сказилась. Міські архітектори, якщо такі і є, це люди, позбавлені смаку, моралі і взагалі позбавлені всього людського. Це я про те, що будується. Разом з тим, є купа закинутого будівництва, купа просто зруйнованого і купа старого, що ось-ось завалиться. Між тим усим безладно росте суміш гєтто, шанхаю і іншого сайдінгу. На це все не можна дивитись без сліз.

Особливо мені шкода оцю садибу. Сходила подивитись цього разу, там уже все в графіті і ця архітектурна перлина скоро завалиться. Попитала людей, там зітхають, що передали ніби це все в оренду на 49 років в приватні руки. Але чолов"яга десь зник і не з"являється. Натомість туди треба не ушлих дєльцов, а справжніх реставраторів, які могли б зберегти те, що ще можна врятувати. Як мені пояснили причетні, районні державні мужі мало в цьому ділі смислять, їм треба не історично, а красіво з бльостками, щоб так, як у Батурині. Або взагалі їм цього не треба.

Я вже казала, що може треба було б створити якусь місцеву громадську організацію або товариство по охороні і реставрації цієї архітектурної пам"ятки без псевдо-козацького фетішу з конями і скринями, і вже такою організацією шукати гроші, але народ не те, що байдужий, просто наразі не до того.

*******

Якщо ви бачите в провінції процвітаючий магазин або ресторан, то скоріш за все власник або спів-власник працює в СБУ.

*******

Чомусь відмінили купу потягів. Люди стогнуть і йдуть на маршрутки. Потяг Київі-Берлін також відмінили. Ну і правільно. Нехай щастить.