progenes | Україна і єврейське питання.

Мої перші кроки в соціальних мережах почались з суто мамського форуму. Майбутні мамаші гуртувались в зграї по даті запланованого народження маляти. Оскільки у кожної спостерігались різні рівні сюсюкання аж до межи з божевіллям, згодом гуртування по датам змінилось гуртуванням по ступеню звихнутості. Непомітно для себе я опинилась у компанії жінок, а коли покрутила головою навсебіч, то виявилось, що це стопроцентно ізраїльська тусовка. З того моменту я закохалась в Ізраїль і

За декілька років у мене було враження, що я вже знаю в Ізраїлі майже всіх. Я розібралась в географії, завела словник івриту і вивчила декілька десятків слів, хоч і репертуар був досить смішний: міюн, мокед, купат холім, тода раба, бокер тов і беседер. Це були мабуть найбезтурботніші часи в соціальних мережах. Були навіть спроби розвіртуалізації і багато хто з приятельок стали справжніми хаверот товот (хорошими подругами).

З часом наші дітлахи підросли, інтереси також дещо помінялись, але я тримаю в жмені мотузки контактів в ЖЖ або в ФБ, спостерігаю за життям, співпереживаю їхнім подіям і досі страшенно вдячна, що у мене була така прекрасна нагода доторкнутись до Ізраїлю. Та що там казати, я їх просто люблю.

Під час останніх події в Україні у мене всередині трохи защеміло. Я просто мовчки присягла собі, що будь-хто з нової влади, хто осмілиться озвучити антисемітську риторику, буде негайно виключений з мого особистого списку довіри, цього принципу я дотримуюсь і зараз. Я відчувала, що євреї можуть бути особливо вразливі до пропаганди і це було б абсолютно зрозуміло з огляду на нашу непросту спільну історію в минулому.

І я була дуже сильно здивована (муфтаат!) і глибоко розчулена, коли мотузки в моїй жмені раптом засмикались і всі мої товот хаверот виказали підтримку України. На моїх очах цей потворний пропагандистський монстр про "буцім-то нациків на майдані" перетворився на попіл. Я за це не просто вдячна, я особливо вдячна. Наразі мої переконання щодо неприпустимості антисемітизму набули якогось особливого значення. Антисеміти - це вороги української держави, це просто і зрозуміло, як шоколад.
Тода раба, мої дорогі. Я колись до вас нарешті завітаю.

Украина и еврейский вопрос .

Мои первые шаги в социальных сетях начались с чисто мамского форума. Будущие мамаши сбивались в стаи по дате запланированного рождения малыша. Поскольку у каждой наблюдались разные уровни сюсюкания граничащего с безумием, сплочения по датам впоследствии сменилось сплочением по степени свихнутости. Незаметно для себя я оказалась в компании женщин, а когда повертела головой по сторонам, то оказалось , что это стопроцентно израильская тусовка. С того момента я влюбилась в Израиль и.

Через несколько лет у меня было впечатление, что я уже знаю в Израиле почти всех. Я разобралась в географии, завела словарь иврита и выучила несколько десятков слов, хотя репертуар был довольно смешной : миюн, мокед, купат холим, тода раба, бокер тов и беседер. Это были, пожалуй, самые беззаботные времена в социальных сетях. Были даже попытки розвиртуализации и многие из приятельниц стали настоящими хаверот товот (хорошими подругами).

Со временем наши дети подросли, интересы также несколько поменялись, но я держу в руке ниточки контактов в ЖЖ или в ФБ, наблюдаю за жизнью, сопереживаю их событиям до сих пор и очень благодарна, что у меня была такая прекрасная возможность прикоснуться к Израилю . Да что там говорить, я их просто люблю.

Во время последних событий в Украине у меня внутри немного защемило. Я просто молча поклялась себе, что если кто-либо из новой власти осмелится озвучить антисемитскую риторику, будет немедленно исключен из моего личного списка доверия, этого принципа я придерживаюсь и сейчас. Я чувствовала, что евреи могут быть особенно уязвимы к пропаганде и это было бы абсолютно понятно, учитывая нашу непростую общую историю в прошлом.

И я была очень сильно удивлена (муфтаат!) и глубоко растрогана, когда веревки в моей горсти вдруг задергались и все мои товот хаверот высказали поддержку Украине. На моих глазах этот уродливый пропагандистский монстр о " будто бы нациках на майдане " превратился в пепел. Я за это не просто благодарна, я особенно благодарна. Сейчас мои убеждения о недопустимости антисемитизма приобрели какое-то особое значение. Антисемиты - это враги украинского государства, это просто и понятно, как шоколад.

Тода раба, мои дорогие. Я когда-то вас, наконец, навещу.