Я все частіше зустрічаю, що в Україні поширені шкільні електронні підручники. Вважається, що в європах це вже давно так. Натомість, принаймні в Германії, електронні підручники в школах якщо і є, то це виключення.
Це пояснюється багатьма факторами.
1. По-перше, кожний бундесштат має свою окрему шкільну програму.
2. Ця програма не стала, а міняється в залежності від політичної партії, яка виграла вибори. Через п'ять років програма може стати зовсім інша.
3. Шкільна програма не чітка, а скоріше приблизні рамки з загальними вимогами. А вчитель сам собі складає план. Іноді промахується. Наприклад, реальна ситуація, коли міністерство дає на випускний екзамен тему, яку вчитель не розглядав. Тоді кажуть, що не повезло.
4. Школи можуть вибирати собі підручники самі, які підходять до рамок програми.
5. Жоден підручник не підходить до рамок програми ідеально.
6. На ринку є величезна кількість підручників. Підручникі дорогі. Деякі коштують близько 40 євро. Є хороші, є не дуже.
7. Фінансування підручників відбувається частково з комунальної кишені, частково з кишені батьків по принципу - навіщо робити просто, якщо можна зробити складно. Тому порція підручників від школи повністю безкоштовні, за деякі треба платити невелике мито (приблизно 5 євро за книжку), а деякі робочі зошити потрібно купувати. Причому сплата мита розраховується по формулі в залежності від кількості дітей і доходів в сім'ї. Бідним сім'ям доплачують соціальні служби. Втім, в іншому бундесштаті можуть бути зовсім інші розклади.
8. Користування електронними підручниками нерозривно пов'язане з копірайтом. Якісь університети давали студентам частину підручників в електронній версії, через це суд там щось таке напостановляв, не більше 12% на шару. В плюралістичному середовищі, яке з одного боку заточене на економію бюджету, з другого на доступність освіти для усіх, з третього на свободу вибору програми, а з четвертого - копірайт, з електронними підручниками получається не дуже.
9. Я до чого веду. Підручниками в школі користуються мало. Переважна кількість завдань дається на робочих ксерокопіях. Я спостерігала за своїми дітиськами, коли підручник з деяких предметів взагалі не відкривався жодного разу протягом року.
__________________________________________________________
Я все чаще встречаю информацию о том, что в Украине распространены школьные электронные учебники. Считается, что в европах это уже давно так. Однако, по крайней мере в Германии, электронные учебники в школах если и есть, то это исключение.
Это объясняется многими факторами.
1. Во-первых, каждый бундесштат имеет свою отдельную школьную программу.
2. Эта программа не устойчивая, а меняется в зависимости от политической партии, которая выиграла выборы. Через пять лет программа может стать совсем другой.
3. Школьная программа не четкая, а выглядит как приблизительные рамки с общими требованиями. А учитель сам себе составляет план. Иногда промахивается. Например, реальная ситуация, когда министерство дает на выпускной экзамен тему, которую учитель не рассматривал. Тогда говорят, что не повезло.
4. Школы могут выбирать себе учебники сами, которые подходят к рамкам программы.
5. Ни один учебник не подходит к рамкам программы идеально.
6. На рынке есть огромное количество учебников. Учебники дорогие. Некоторые стоят около 40 евро. Есть хорошие, есть не очень.
7. Финансирование учебников происходит частично из коммунального кармана, частично из кармана родителей по принципу - зачем делать просто, если можно сделать сложно. Поэтому порция учебников от школы полностью бесплатна, за некоторые нужно платить небольшую пошлину (около 5 евро за книгу), а кое-какие рабочие тетради нужно покупать. Причем уплата пошлины рассчитывается по формуле в зависимости от количества детей и доходов в семье. Бедным семьям доплачивают социальные службы. Впрочем, в другом бундесштате могут быть совсем другие расклады.
8. Использование электронных учебников неразрывно связано с копирайтом. Какие-то университеты давали студентам часть учебников в электронной версии, поэтому суд там что-то нарешал, не более 12% на шару. В плюралистической среде, которая с одной стороны заточена на экономию бюджета, с другой - на доступность образования для всех, с третьей - на свободу выбора программы, а с четвертой - копирайт, с электронными учебниками получается не очень.
9. Я к чему веду. Учебниками в школе пользуются мало. Подавляющее количество заданий дается на рабочих ксерокопиях. Я наблюдала за своими детьми, когда учебник по некоторым предметам вообще не открывался ни разу в течение года.
Це пояснюється багатьма факторами.
1. По-перше, кожний бундесштат має свою окрему шкільну програму.
2. Ця програма не стала, а міняється в залежності від політичної партії, яка виграла вибори. Через п'ять років програма може стати зовсім інша.
3. Шкільна програма не чітка, а скоріше приблизні рамки з загальними вимогами. А вчитель сам собі складає план. Іноді промахується. Наприклад, реальна ситуація, коли міністерство дає на випускний екзамен тему, яку вчитель не розглядав. Тоді кажуть, що не повезло.
4. Школи можуть вибирати собі підручники самі, які підходять до рамок програми.
5. Жоден підручник не підходить до рамок програми ідеально.
6. На ринку є величезна кількість підручників. Підручникі дорогі. Деякі коштують близько 40 євро. Є хороші, є не дуже.
7. Фінансування підручників відбувається частково з комунальної кишені, частково з кишені батьків по принципу - навіщо робити просто, якщо можна зробити складно. Тому порція підручників від школи повністю безкоштовні, за деякі треба платити невелике мито (приблизно 5 євро за книжку), а деякі робочі зошити потрібно купувати. Причому сплата мита розраховується по формулі в залежності від кількості дітей і доходів в сім'ї. Бідним сім'ям доплачують соціальні служби. Втім, в іншому бундесштаті можуть бути зовсім інші розклади.
8. Користування електронними підручниками нерозривно пов'язане з копірайтом. Якісь університети давали студентам частину підручників в електронній версії, через це суд там щось таке напостановляв, не більше 12% на шару. В плюралістичному середовищі, яке з одного боку заточене на економію бюджету, з другого на доступність освіти для усіх, з третього на свободу вибору програми, а з четвертого - копірайт, з електронними підручниками получається не дуже.
9. Я до чого веду. Підручниками в школі користуються мало. Переважна кількість завдань дається на робочих ксерокопіях. Я спостерігала за своїми дітиськами, коли підручник з деяких предметів взагалі не відкривався жодного разу протягом року.
__________________________________________________________
Я все чаще встречаю информацию о том, что в Украине распространены школьные электронные учебники. Считается, что в европах это уже давно так. Однако, по крайней мере в Германии, электронные учебники в школах если и есть, то это исключение.
Это объясняется многими факторами.
1. Во-первых, каждый бундесштат имеет свою отдельную школьную программу.
2. Эта программа не устойчивая, а меняется в зависимости от политической партии, которая выиграла выборы. Через пять лет программа может стать совсем другой.
3. Школьная программа не четкая, а выглядит как приблизительные рамки с общими требованиями. А учитель сам себе составляет план. Иногда промахивается. Например, реальная ситуация, когда министерство дает на выпускной экзамен тему, которую учитель не рассматривал. Тогда говорят, что не повезло.
4. Школы могут выбирать себе учебники сами, которые подходят к рамкам программы.
5. Ни один учебник не подходит к рамкам программы идеально.
6. На рынке есть огромное количество учебников. Учебники дорогие. Некоторые стоят около 40 евро. Есть хорошие, есть не очень.
7. Финансирование учебников происходит частично из коммунального кармана, частично из кармана родителей по принципу - зачем делать просто, если можно сделать сложно. Поэтому порция учебников от школы полностью бесплатна, за некоторые нужно платить небольшую пошлину (около 5 евро за книгу), а кое-какие рабочие тетради нужно покупать. Причем уплата пошлины рассчитывается по формуле в зависимости от количества детей и доходов в семье. Бедным семьям доплачивают социальные службы. Впрочем, в другом бундесштате могут быть совсем другие расклады.
8. Использование электронных учебников неразрывно связано с копирайтом. Какие-то университеты давали студентам часть учебников в электронной версии, поэтому суд там что-то нарешал, не более 12% на шару. В плюралистической среде, которая с одной стороны заточена на экономию бюджета, с другой - на доступность образования для всех, с третьей - на свободу выбора программы, а с четвертой - копирайт, с электронными учебниками получается не очень.
9. Я к чему веду. Учебниками в школе пользуются мало. Подавляющее количество заданий дается на рабочих ксерокопиях. Я наблюдала за своими детьми, когда учебник по некоторым предметам вообще не открывался ни разу в течение года.