Не можу фізично нічого писати: читаю страшні новини, щодня загиблі, вдома війна, а я тут з модними біоінженерними підходами. Але до рук потрапила цікава робота, життя продовжується, треба рухатись вперед.
Я вже колись писала про технологію TALEN, за допомогою якої можна редагувати геном так, щоб ніхто ні про що не здогадався.
Не дивлячись на те, що механізм такого редагування вперше підгледіли і розшифрували у рослин, технологічний прорив трапився на тваринних моделях. Виявилось, що їх простіше і скоріше трансформувати і ефективність такого редагування на порядки вище.
У рослинному науковому царстві ця технологія поки що пробуксовує з багатьох причин, одна з яких - це довга тривалість експериментів і низький вихід. Європейська фундаментальна наука, яка заточена на короткі грантові фінансування, не має ні часу, ні бажання. А прикладна сконцентрована на фірмах, які з одного боку не дуже зацікавлені з коньюнктурних причин, з іншого - вихід поки що дійсно не високий, потрібна додаткова оптимізація технології. У нас в лабораторії пробують відредагувати декілька генів, поки що проаналізували 130 трансформантів, поки що безуспішно. Тобто тримаєм в голові, що TALEN крокодили у рослин літають, але дуже низько.
Тому не дивно, що наступний солідний прорив зробили китайці, у яких є люди, час і натхнення. Спочатку в двох словах ще раз, як працює ця технологія. У однієї бактерії знайшли білок з варіабельною амінокислотною послідовністю. Це білок, коли потрапляє в рослинну клітину, здатен чіплятись до її ДНК. Причому певна амінокислотна послідовність білка розпізнає певну конкретну нуклеотидну послідовність ДНК і приклеюється до неї. Якщо варіювати цю амінокислотну послідовність білка, можна підібрати її так, щоб вона чіплялась до абсолютно конкретної ділянки геному. Для зручності назвемо цей білок "клеєом". Оскільки цей "клей" білок, значить він кодується також у вигляді ДНК. Так що нам нічого не заважає насинтезувати цю ДНК штучно. Запам"ятаємо це.
Окрім "клею", нам тепер потрібні "ножиці", які можуть робити надріз ДНК. "Ножиці" це також білок, який називається нуклеаза, отже, вони також можуть бути закодовані у вигляді ДНК. Якщо взяти ДНК "клею" і "ножниць" і вбудувати їх в геном рослини, буде спостерігатись наступне. Ця вбудована ДНК розшифрується в білок "клейо-ножниці", який мандрує назад до ДНК, чіпляється до вказаної ділянки і ножиці починають в цьому місці різати "чик-чик-чик". Щоб вам раптом не здалось, що ви все зрозуміли, то я додам, що таких "клейо-ножниць" треба пару. Ось так.

Для клітини це надзвичайна подія, розрізи треба негайно зашити. Клітинна система репарації, яка є в наявності в кожній нормальній клітині, бігом біжить зашивати ці розрізи. Але "ножиці "продовжують тупо різати. Система репарації знову латає. А "ножиці" знову ріжуть. Аж поки система репарації не помилиться і не зашиє ДНК нашвидкоруч як попало. Тоді в цьому місці утвориться мутація.
Поки це все відбувається, рослина росте і дає потомство. Якщо досліднику поталанить, то ці розрізи з невдалою латкою трапляться в ДНК статевих клітин і мутація "зафіксується" в потомстві. Аби в майбутньому ці "клейо-ножиці" не заважали (бо вони ж продовжують тупо "чикати"), їх намагаються в наступному поколінні "вихрестити", тобто відібрати потомство, яке не несе цієї генетичної вставки. Для цього беруть закон Менделя і слідують його вказівкам.
На виході у нас буде два типа потомства: одне з мутацією в певному гені, інше - з" клейо-ножицями", які не тільки вбудовані в ДНК, а їх розшифрований продукт приклеєний на певній ділянці ДНК, постійно лязгає і без спину чикає. Це потомство можна утилізувати в біореакторі і кінці у воду. На виході буцім-то натуральний продукт, але з мутацією.
Що ж такого принципового зробили китайці. По-перше, вони взяли сільськогосподарсько цінну культуру - пшеницю, а не якийсь там бур"ян арабідопсис. Пшениця, як ми памятаємо, це не просто хліб, це з генетичної точки зору монстр з трьома парами геномів ААBBDD. Там в геномі чорт ногу зломить, не тільки генетик. Але є нюанс. Деякі гени мають близнюків в кожному з цих трьох геномів. Насправді у природи місцями обмежені конструкторські набори і подібні гени є не тільки у близьких родичів, а й у віддалених. Отже, китайці для своїх мутацій обрали ген MLO, який є дуже подібний в геномі АА, в геномі BB і в геномі DD. Тобто на весь пшеничний геном є шість штук (три пари алелів) подібних генів. Цей ген MLO не просто собі ген, а кодує сільськогосподарсько шкідливу ознаку - він блокує стійкість пшениці до борошнистої роси. В принципі, в природі може трапитись так, що мутує одна з трьох пар генів. Але стійкості це не додає, бо ще є дві резервні копії. Дочекатись, щоб змутували одночасно три конкретних гени в цих трьох геномах, що разом складають геном пшениці, не просто довго, а мабуть неможливо.
От вони вирішили поламати цей ген так, щоб одразу жахнути його в усіх трьох геномах (ще раз нагадую - геноми парні, тому шість). Оскільки гени подібні, то знадобилась лише одна пара ножиць на всі шість генів. І у них вийшло. Правда вони протрансформували купу рослин (для пшениці це дуже нетривіальна справа) і ефективність такого мутагенезу близько 5-6%. Більш того, вони дійсно отримали рослини, які мали мутацію в усіх шести генах, були стійкі до борошнистої роси, при цьому вони дійсно "вихрестили" ножниці, щоб не заважали грінпісу (у німому захопленні знімає капелюшок, витирає ним сльози умілєнія і жмакає у руках).
Висновки - я покопалась в статті і не знайшла до чого придратись. Вони там ще робили просто красиві контрольні експерименти з флюоресцентним білком, конструкції для ножниць також містять цікаві біоінженерні підходи, але це вже бантики. Що я можу на це сказати. Здається, сьогодні такі штуки можуть робити тільки китайці. Монсанто, в принципі, також може. Цей продукт поки що не підпадає під регуляцію ГМО, оскільки не можна довести, що це ГМО. Це має свої плюси і мінуси. Плюси - його можна легше впарити споживачу. Мінуси - його розробка занадто дорога, щоб Монсанта випустила його на ринок без регуляції. Отже, чекайте незабаром регуляцію допуску продуктів TALEN і подібних технологій.
Yanpeng Wang, Xi Cheng, Qiwei Shan, Yi Zhang, Jinxing Liu, Caixia Gao & Jin-Long Qiu Simultaneous editing of three homoeoalleles in hexaploid bread wheat confers heritable resistance to powdery mildew Nature Biotechnology 32, 947–951 (2014)
_____________________________________________________________________
Не могу физически ничего писать. Не могу физически ничего писать: читаю страшные новости, ежедневно погибшие, дома война, а я тут с модными биоинженерными подходами. Но в руки попала интересная работа, жизнь продолжается, надо двигаться вперед.
Я уже когда писала о технологии TALEN, с помощью которой можно редактировать геном так, чтобы никто ни о чем не догадался.
Несмотря на то, что механизм подобных редакторских правок впервые подсмотрели и расшифровали у растений, технологический прорыв произошел на животных моделях. Оказалось, что их проще и быстрее трансформировать и эффективность такого редактирования на порядки выше.
В растительном научном царстве эта технология пока пробуксовывает по многим причинам, одна из которых - это продолжительность экспериментов и низкий выход. Европейская фундаментальная наука, которая заточена на короткие грантовые финансирования, не имеет ни времени, ни желания. А прикладная - сконцентрирована на фирмах, которые с одной стороны не слишком заинтересованы из коньюнктурних причин, с другой - выход пока действительно невысокий, требуется дополнительная оптимизация технологии. У нас в лаборатории пытаются подредактировать несколько генов, пока проанализировали 130 трансформантов, пока безуспешно. То есть про TALEN держите в голове, что крокодилы у растений летают, но очень низко. Поэтому неудивительно, что последующий солидный прорыв сделали китайцы, у которых есть люди, время и вдохновение.
Сначала в двух словах еще раз о том, как работает эта технология. У одной бактерии нашли белок с вариабельной аминокислотной последовательностью. Это белок, когда попадает в растительную клетку, способен цепляться к ее ДНК. Причем определенная аминокислотная последовательность белка распознает определенную конкретную нуклеотидную последовательность ДНК и приклеивается к ней. Если варьировать эту аминокислотную последовательность белка, можно подобрать ее так, чтобы она цеплялась к совершенно конкретному участку генома. Для удобства назовем этот белок "клей". Поскольку этот "клей" белок, значит он кодируется также в виде ДНК. Так что нам ничего не мешает насинтезироватьэту ДНК искусственно. Запомним это.
Кроме "клея", нам теперь нужны "ножницы", которые могут делать надрез ДНК. "Ножницы" это также белок, который называется нуклеаза, следовательно, они также могут быть закодированы в виде ДНК. Если взять ДНК "клея" и "ножниц" и встроить их в геном растения, будет наблюдаться следующее. Эта встроенная ДНК расшифруется в белок "клей-ножницы", который путешествует обратно к ДНК, цепляется к указанному участку и ножницы начинают в этом месте резать "чик-чик-чик". Чтобы вам вдруг не показалось, что вы все поняли, то я добавлю, что таких "клей-ножниц" надо пару. Вот так.

Для клетки это ЧП, разрезы надо немедленно зашить. Клеточная система репарации, которая есть в наличии в каждой нормальной клетке, бегом бежит зашивать эти разрезы. Но "ножницы" продолжают тупо резать. Система репарации снова латает. А "ножницы" снова режут. Пока система репарации не ошибется и не сошьет ДНК наспех как попало. Тогда в этом месте образуется мутация.
Пока это все происходит, растение растет и дает потомство. Если исследователю повезет, то эти разрезы с неудачной заплатой случатся в ДНК половых клеток и мутация "зафиксируется" в потомстве. Чтобы в будущем эти "клей-ножницы" не мешали (они же продолжают тупо "чикать"), их пытаются в следующем поколении "выщепить", то есть отобрать потомство, которое не несет этой генетической вставки. Для этого берут закон Менделя и следуют его указаниям.
На выходе у нас будет два типа потомства: одно с мутацией в определенном гене, другое - с "клей-ножницами", которые не только встроены в ДНК, а их продукт приклеен на определенном участке ДНК, постоянно без устали чикает. Это потомство можно утилизировать в биореакторе и концы в воду. На выходе вроде бы натуральный продукт, но с мутацией.
Что же такого принципиального сделали китайцы. Во-первых, они взяли сельскохозяйственно ценную культуру - пшеницу, а не какой-то сорняк арабидопсис. Пшеница, как мы помним, это не просто хлеб, это с генетической точки зрения монстр с тремя парами геномов ААBBDD. Там в геноме черт ногу сломит, не только генетик. Но есть нюанс. Некоторые гены имеют близнецов в каждом из этих трех геномов. На самом деле у природы местами ограничены конструкторские наборы и подобные гены есть не только у близких родственников, но и ву отдаленных. Итак, китайцы для своих мутаций выбрали ген MLO, который оказался очень похож в геноме АА, в геноме BB и в геноме DD. Таким образом на весь пшеничный геном есть шесть штук (три пары аллелей) подобных генов. Этот ген MLO не просто себе ген, а кодирует сельскохозяйственно вредный признак - он блокирует устойчивость пшеницы к мучнистой росе. В принципе, в природе может случиться так, что мутирует одна из трех пар генов. Но устойчивости это не добавляет, потому что еще есть две резервные копии. Дождаться, чтобы смутировали одновременно три конкретных гена в этих трех геномах, которые вместе составляют геном пшеницы, не просто долго, а, скорее всего, невозможно.
Вот они решили поломать этот ген так, чтобы сразу жахнуть его во всех трех геномах (еще раз напоминаю - геномы парные, поэтому шесть генов). Поскольку гены подобны, то понадобилась только одна пара ножниц на все шесть генов. И у них получилось. Правда они протрансформировали кучу растений (для пшеницы это очень нетривиальная задача) и эффективность такого мутагенеза составила всего 5-6%. Более того, они действительно получили растения, которые имели мутацию во всех шести генах, были устойчивы к мучнистой росе, при этом они действительно "выщепили" ножницы, чтобы не мешали Гринпису (в немом восхищении снимает шляпку, вытирает ею слезы умиление и мнет в руках).
Выводы - я покопалась в статье и не нашла к чему придраться. Они там еще сделали просто красивые контрольные эксперименты с флюоресцентным белком, конструкции для ножниц также содержат интересные биоинженерные подходы, но это уже бантики. Что я могу на это сказать. Кажется, сегодня такие штуки могут делать только китайцы. Монсанто, в принципе, также может. Этот продукт пока не подпадает под регуляцию ГМО, поскольку нельзя доказать, что это ГМО. Это имеет свои плюсы и минусы. Плюсы - его можно легче впарить потребителю. Минусы - его разработка слишком дорога, чтобы Монсанта выпустила его на рынок без регуляции. Итак, ждите вскоре регуляцию допуска продуктов TALEN и подобных технологий.
Yanpeng Wang, Xi Cheng, Qiwei Shan, Yi Zhang, Jinxing Liu, Caixia Gao & Jin-Long Qiu Simultaneous editing of three homoeoalleles in hexaploid bread wheat confers heritable resistance to powdery mildew Nature Biotechnology 32, 947–951 (2014)
Я вже колись писала про технологію TALEN, за допомогою якої можна редагувати геном так, щоб ніхто ні про що не здогадався.
Не дивлячись на те, що механізм такого редагування вперше підгледіли і розшифрували у рослин, технологічний прорив трапився на тваринних моделях. Виявилось, що їх простіше і скоріше трансформувати і ефективність такого редагування на порядки вище.
У рослинному науковому царстві ця технологія поки що пробуксовує з багатьох причин, одна з яких - це довга тривалість експериментів і низький вихід. Європейська фундаментальна наука, яка заточена на короткі грантові фінансування, не має ні часу, ні бажання. А прикладна сконцентрована на фірмах, які з одного боку не дуже зацікавлені з коньюнктурних причин, з іншого - вихід поки що дійсно не високий, потрібна додаткова оптимізація технології. У нас в лабораторії пробують відредагувати декілька генів, поки що проаналізували 130 трансформантів, поки що безуспішно. Тобто тримаєм в голові, що TALEN крокодили у рослин літають, але дуже низько.
Тому не дивно, що наступний солідний прорив зробили китайці, у яких є люди, час і натхнення. Спочатку в двох словах ще раз, як працює ця технологія. У однієї бактерії знайшли білок з варіабельною амінокислотною послідовністю. Це білок, коли потрапляє в рослинну клітину, здатен чіплятись до її ДНК. Причому певна амінокислотна послідовність білка розпізнає певну конкретну нуклеотидну послідовність ДНК і приклеюється до неї. Якщо варіювати цю амінокислотну послідовність білка, можна підібрати її так, щоб вона чіплялась до абсолютно конкретної ділянки геному. Для зручності назвемо цей білок "клеєом". Оскільки цей "клей" білок, значить він кодується також у вигляді ДНК. Так що нам нічого не заважає насинтезувати цю ДНК штучно. Запам"ятаємо це.
Окрім "клею", нам тепер потрібні "ножиці", які можуть робити надріз ДНК. "Ножиці" це також білок, який називається нуклеаза, отже, вони також можуть бути закодовані у вигляді ДНК. Якщо взяти ДНК "клею" і "ножниць" і вбудувати їх в геном рослини, буде спостерігатись наступне. Ця вбудована ДНК розшифрується в білок "клейо-ножниці", який мандрує назад до ДНК, чіпляється до вказаної ділянки і ножиці починають в цьому місці різати "чик-чик-чик". Щоб вам раптом не здалось, що ви все зрозуміли, то я додам, що таких "клейо-ножниць" треба пару. Ось так.

Для клітини це надзвичайна подія, розрізи треба негайно зашити. Клітинна система репарації, яка є в наявності в кожній нормальній клітині, бігом біжить зашивати ці розрізи. Але "ножиці "продовжують тупо різати. Система репарації знову латає. А "ножиці" знову ріжуть. Аж поки система репарації не помилиться і не зашиє ДНК нашвидкоруч як попало. Тоді в цьому місці утвориться мутація.
Поки це все відбувається, рослина росте і дає потомство. Якщо досліднику поталанить, то ці розрізи з невдалою латкою трапляться в ДНК статевих клітин і мутація "зафіксується" в потомстві. Аби в майбутньому ці "клейо-ножиці" не заважали (бо вони ж продовжують тупо "чикати"), їх намагаються в наступному поколінні "вихрестити", тобто відібрати потомство, яке не несе цієї генетичної вставки. Для цього беруть закон Менделя і слідують його вказівкам.
На виході у нас буде два типа потомства: одне з мутацією в певному гені, інше - з" клейо-ножицями", які не тільки вбудовані в ДНК, а їх розшифрований продукт приклеєний на певній ділянці ДНК, постійно лязгає і без спину чикає. Це потомство можна утилізувати в біореакторі і кінці у воду. На виході буцім-то натуральний продукт, але з мутацією.
Що ж такого принципового зробили китайці. По-перше, вони взяли сільськогосподарсько цінну культуру - пшеницю, а не якийсь там бур"ян арабідопсис. Пшениця, як ми памятаємо, це не просто хліб, це з генетичної точки зору монстр з трьома парами геномів ААBBDD. Там в геномі чорт ногу зломить, не тільки генетик. Але є нюанс. Деякі гени мають близнюків в кожному з цих трьох геномів. Насправді у природи місцями обмежені конструкторські набори і подібні гени є не тільки у близьких родичів, а й у віддалених. Отже, китайці для своїх мутацій обрали ген MLO, який є дуже подібний в геномі АА, в геномі BB і в геномі DD. Тобто на весь пшеничний геном є шість штук (три пари алелів) подібних генів. Цей ген MLO не просто собі ген, а кодує сільськогосподарсько шкідливу ознаку - він блокує стійкість пшениці до борошнистої роси. В принципі, в природі може трапитись так, що мутує одна з трьох пар генів. Але стійкості це не додає, бо ще є дві резервні копії. Дочекатись, щоб змутували одночасно три конкретних гени в цих трьох геномах, що разом складають геном пшениці, не просто довго, а мабуть неможливо.
От вони вирішили поламати цей ген так, щоб одразу жахнути його в усіх трьох геномах (ще раз нагадую - геноми парні, тому шість). Оскільки гени подібні, то знадобилась лише одна пара ножиць на всі шість генів. І у них вийшло. Правда вони протрансформували купу рослин (для пшениці це дуже нетривіальна справа) і ефективність такого мутагенезу близько 5-6%. Більш того, вони дійсно отримали рослини, які мали мутацію в усіх шести генах, були стійкі до борошнистої роси, при цьому вони дійсно "вихрестили" ножниці, щоб не заважали грінпісу (у німому захопленні знімає капелюшок, витирає ним сльози умілєнія і жмакає у руках).
Висновки - я покопалась в статті і не знайшла до чого придратись. Вони там ще робили просто красиві контрольні експерименти з флюоресцентним білком, конструкції для ножниць також містять цікаві біоінженерні підходи, але це вже бантики. Що я можу на це сказати. Здається, сьогодні такі штуки можуть робити тільки китайці. Монсанто, в принципі, також може. Цей продукт поки що не підпадає під регуляцію ГМО, оскільки не можна довести, що це ГМО. Це має свої плюси і мінуси. Плюси - його можна легше впарити споживачу. Мінуси - його розробка занадто дорога, щоб Монсанта випустила його на ринок без регуляції. Отже, чекайте незабаром регуляцію допуску продуктів TALEN і подібних технологій.
Yanpeng Wang, Xi Cheng, Qiwei Shan, Yi Zhang, Jinxing Liu, Caixia Gao & Jin-Long Qiu Simultaneous editing of three homoeoalleles in hexaploid bread wheat confers heritable resistance to powdery mildew Nature Biotechnology 32, 947–951 (2014)
_____________________________________________________________________
Не могу физически ничего писать. Не могу физически ничего писать: читаю страшные новости, ежедневно погибшие, дома война, а я тут с модными биоинженерными подходами. Но в руки попала интересная работа, жизнь продолжается, надо двигаться вперед.
Я уже когда писала о технологии TALEN, с помощью которой можно редактировать геном так, чтобы никто ни о чем не догадался.
Несмотря на то, что механизм подобных редакторских правок впервые подсмотрели и расшифровали у растений, технологический прорыв произошел на животных моделях. Оказалось, что их проще и быстрее трансформировать и эффективность такого редактирования на порядки выше.
В растительном научном царстве эта технология пока пробуксовывает по многим причинам, одна из которых - это продолжительность экспериментов и низкий выход. Европейская фундаментальная наука, которая заточена на короткие грантовые финансирования, не имеет ни времени, ни желания. А прикладная - сконцентрирована на фирмах, которые с одной стороны не слишком заинтересованы из коньюнктурних причин, с другой - выход пока действительно невысокий, требуется дополнительная оптимизация технологии. У нас в лаборатории пытаются подредактировать несколько генов, пока проанализировали 130 трансформантов, пока безуспешно. То есть про TALEN держите в голове, что крокодилы у растений летают, но очень низко. Поэтому неудивительно, что последующий солидный прорыв сделали китайцы, у которых есть люди, время и вдохновение.
Сначала в двух словах еще раз о том, как работает эта технология. У одной бактерии нашли белок с вариабельной аминокислотной последовательностью. Это белок, когда попадает в растительную клетку, способен цепляться к ее ДНК. Причем определенная аминокислотная последовательность белка распознает определенную конкретную нуклеотидную последовательность ДНК и приклеивается к ней. Если варьировать эту аминокислотную последовательность белка, можно подобрать ее так, чтобы она цеплялась к совершенно конкретному участку генома. Для удобства назовем этот белок "клей". Поскольку этот "клей" белок, значит он кодируется также в виде ДНК. Так что нам ничего не мешает насинтезироватьэту ДНК искусственно. Запомним это.
Кроме "клея", нам теперь нужны "ножницы", которые могут делать надрез ДНК. "Ножницы" это также белок, который называется нуклеаза, следовательно, они также могут быть закодированы в виде ДНК. Если взять ДНК "клея" и "ножниц" и встроить их в геном растения, будет наблюдаться следующее. Эта встроенная ДНК расшифруется в белок "клей-ножницы", который путешествует обратно к ДНК, цепляется к указанному участку и ножницы начинают в этом месте резать "чик-чик-чик". Чтобы вам вдруг не показалось, что вы все поняли, то я добавлю, что таких "клей-ножниц" надо пару. Вот так.

Для клетки это ЧП, разрезы надо немедленно зашить. Клеточная система репарации, которая есть в наличии в каждой нормальной клетке, бегом бежит зашивать эти разрезы. Но "ножницы" продолжают тупо резать. Система репарации снова латает. А "ножницы" снова режут. Пока система репарации не ошибется и не сошьет ДНК наспех как попало. Тогда в этом месте образуется мутация.
Пока это все происходит, растение растет и дает потомство. Если исследователю повезет, то эти разрезы с неудачной заплатой случатся в ДНК половых клеток и мутация "зафиксируется" в потомстве. Чтобы в будущем эти "клей-ножницы" не мешали (они же продолжают тупо "чикать"), их пытаются в следующем поколении "выщепить", то есть отобрать потомство, которое не несет этой генетической вставки. Для этого берут закон Менделя и следуют его указаниям.
На выходе у нас будет два типа потомства: одно с мутацией в определенном гене, другое - с "клей-ножницами", которые не только встроены в ДНК, а их продукт приклеен на определенном участке ДНК, постоянно без устали чикает. Это потомство можно утилизировать в биореакторе и концы в воду. На выходе вроде бы натуральный продукт, но с мутацией.
Что же такого принципиального сделали китайцы. Во-первых, они взяли сельскохозяйственно ценную культуру - пшеницу, а не какой-то сорняк арабидопсис. Пшеница, как мы помним, это не просто хлеб, это с генетической точки зрения монстр с тремя парами геномов ААBBDD. Там в геноме черт ногу сломит, не только генетик. Но есть нюанс. Некоторые гены имеют близнецов в каждом из этих трех геномов. На самом деле у природы местами ограничены конструкторские наборы и подобные гены есть не только у близких родственников, но и ву отдаленных. Итак, китайцы для своих мутаций выбрали ген MLO, который оказался очень похож в геноме АА, в геноме BB и в геноме DD. Таким образом на весь пшеничный геном есть шесть штук (три пары аллелей) подобных генов. Этот ген MLO не просто себе ген, а кодирует сельскохозяйственно вредный признак - он блокирует устойчивость пшеницы к мучнистой росе. В принципе, в природе может случиться так, что мутирует одна из трех пар генов. Но устойчивости это не добавляет, потому что еще есть две резервные копии. Дождаться, чтобы смутировали одновременно три конкретных гена в этих трех геномах, которые вместе составляют геном пшеницы, не просто долго, а, скорее всего, невозможно.
Вот они решили поломать этот ген так, чтобы сразу жахнуть его во всех трех геномах (еще раз напоминаю - геномы парные, поэтому шесть генов). Поскольку гены подобны, то понадобилась только одна пара ножниц на все шесть генов. И у них получилось. Правда они протрансформировали кучу растений (для пшеницы это очень нетривиальная задача) и эффективность такого мутагенеза составила всего 5-6%. Более того, они действительно получили растения, которые имели мутацию во всех шести генах, были устойчивы к мучнистой росе, при этом они действительно "выщепили" ножницы, чтобы не мешали Гринпису (в немом восхищении снимает шляпку, вытирает ею слезы умиление и мнет в руках).
Выводы - я покопалась в статье и не нашла к чему придраться. Они там еще сделали просто красивые контрольные эксперименты с флюоресцентным белком, конструкции для ножниц также содержат интересные биоинженерные подходы, но это уже бантики. Что я могу на это сказать. Кажется, сегодня такие штуки могут делать только китайцы. Монсанто, в принципе, также может. Этот продукт пока не подпадает под регуляцию ГМО, поскольку нельзя доказать, что это ГМО. Это имеет свои плюсы и минусы. Плюсы - его можно легче впарить потребителю. Минусы - его разработка слишком дорога, чтобы Монсанта выпустила его на рынок без регуляции. Итак, ждите вскоре регуляцию допуска продуктов TALEN и подобных технологий.
Yanpeng Wang, Xi Cheng, Qiwei Shan, Yi Zhang, Jinxing Liu, Caixia Gao & Jin-Long Qiu Simultaneous editing of three homoeoalleles in hexaploid bread wheat confers heritable resistance to powdery mildew Nature Biotechnology 32, 947–951 (2014)
no subject
Date: 2014-09-19 12:11 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 12:17 pm (UTC)Мутант не попадает под законы ГМО чисто формально. Определение термина ГМО ограничено. Проверить MLO на мутацию конечно можно, но доказать, что она появилась там с помощью TALEN или в процессе естественного мутагенеза - невозможно. Если кто-то создаст такой мутант искусственно, определить, как именно он был сделан - искусственно или случайно - невозможно.
no subject
Date: 2014-09-19 12:25 pm (UTC)вообще, круто...
PS
т.е. обычная пшеница натуральным образом и устойчиво неустойчива к мучнистой росе? :) С хорошим таким, 6-кратным, запасом?
no subject
Date: 2014-09-19 12:31 pm (UTC)PS Я забыла пароль на LinkID.
no subject
Date: 2014-09-19 12:33 pm (UTC)а розы, заразы, тоже с этим геном? Или он не единственная причина неустойчивости к этой гадости?
no subject
Date: 2014-09-19 01:10 pm (UTC)2. У роз другие гены и это не единственная причина, само собой.
no subject
Date: 2014-09-19 02:18 pm (UTC)А шо делать?! :(
no subject
Date: 2014-09-26 06:17 am (UTC)колхозникампомру, чтобы все пришли на похороны и плакали.Или это обычная случайность в рамках базовой Злонамеренности Мироздания?
no subject
Date: 2014-09-26 12:28 pm (UTC)IMHO.
no subject
Date: 2014-09-19 12:47 pm (UTC)Ну і згадується, звісно, чи не вдастся таким чином вичикрижити парочку злобних ретровірусів. :)
no subject
Date: 2014-09-19 01:08 pm (UTC)Наскльки мені відомо, то саме ці mlo гени кодують трансмембранний білок, про який відомо, що none of the MLO proteins has been ascribed any biological function. Але при цьому мутант mlo у ячменю стає дійсно більш нестійким до Ramularia leaf spot.
no subject
Date: 2014-09-19 01:21 pm (UTC)Я в цьому році активно вів пропаганду проти використання міді в якості панацеї і пробував боротись з Ботріцісом за допомогою Тріходерми.
no subject
Date: 2014-09-19 12:57 pm (UTC)Я хоть от биологии и достаточно далек, но достижения, про которые пишете просто дух захватывают и очень доступно :)
no subject
Date: 2014-09-19 01:04 pm (UTC)-
Не понял, как дополнительные затраты на получение допуска могут оправдать затраты на разработку?
no subject
Date: 2014-09-19 01:09 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 01:12 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 01:17 pm (UTC)Если его не патентовать и регулировать, то этого высокотехнологичного мутанта тупо берут любые другие селекционные фирмы в работу и наслаждаются эффектом. Проблема в том, что по существующему законодательству эта мутация может быть натур продуктом, случайно так получилось и не "облагаться" регуляцией.
no subject
Date: 2014-09-19 01:33 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 01:50 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 02:04 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 02:19 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 03:05 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 03:10 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-20 05:38 pm (UTC)простите за глупый вопрос, а это реальная история или гипотетическая?
no subject
Date: 2014-09-19 02:55 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 03:07 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 07:36 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-20 11:48 am (UTC)Прелестный парадокс. Главный довод против патентования генов (а также лекарств и т. д., нужное вписать) - что это, дескать, лишает огромное множество людей доступа к достижениям бла-бла-бла. Но при этом как-то забывается, что НЕпатентование лишает разработчика всяких стимулов достигать эти самые достижения - и тем самым лишает доступа к ним не "огромное множество", а просто-таки ВСЕХ людей поголовно.
Как, собственно, это обычно и бывает с простыми, радикальными и справедливыми решениями в социальной области.
На это обычно отвечают, что вообще надо работать не ради прибыли, а ради блага человечества. Но мы-то, рожденные в СССР, своими глазами видели, как выглядит такой вариант на практике - и прежде всего в отношении любых инноваций.
no subject
Date: 2014-09-19 02:46 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 04:35 pm (UTC)А вот интересно, правда ли, что смерть кодируется генетически или же это вранье?
no subject
Date: 2014-09-26 11:14 am (UTC)no subject
Date: 2014-09-26 02:31 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-19 08:21 pm (UTC)no subject
Date: 2014-09-26 11:16 am (UTC)no subject
Date: 2014-09-26 11:22 am (UTC)no subject
Date: 2014-09-20 10:22 am (UTC)видимо, выражение "китайская наука" перестаёт быть оксюмороном и/или шуткой
no subject
Date: 2014-09-26 11:17 am (UTC)no subject
Date: 2014-09-26 11:18 am (UTC)темя явно мимо меня прошла :)
no subject
Date: 2014-09-20 10:30 am (UTC)no subject
Date: 2014-09-21 10:07 am (UTC)no subject
Date: 2014-09-22 07:06 am (UTC)PS: почему я не могу нормально вставить ссылки?
no subject
Date: 2014-09-22 10:40 am (UTC)Научпоп про это: http://www.nature.com/news/hacked-photosynthesis-could-boost-crop-yields-1.15949
no subject
Date: 2014-09-26 11:17 am (UTC)no subject
Date: 2014-10-07 04:14 pm (UTC)обидно, наверное.
no subject
Date: 2014-10-07 04:25 pm (UTC)no subject
Date: 2014-10-16 11:32 am (UTC)no subject
Date: 2014-10-16 11:34 am (UTC)