Сходила на прогрес семінар, де доповідалась полячка, яка приїхала в рамках кооперації зробити декілька дослідів в німецькому інституті. Прекрасна англійська, чудова робота, грамотний проект по генетиці огірка, дофіга усього зроблено, красиво і чисто.
В двох словах про роботу, бо це вдалий приклад, як інтегрувати не дуже перспективний на перший погляд напрямок, в європейську науку, де наукові монстри і купа грошей. Поляки свого часу (давно, десь в 70х роках) зробили популяцію огіркових мутантів за допомогою хімічних мутагенів. Потім ще навчились їх генетично трансформувати. Наприклад, протрансформували огірок геном солодкого білку тауматіну, і отримали солодкий і стійкий до якихось грибків огірок.
А проект, з яким вони вийшли на фінансування - дуже простий. Порівняти ефект хімічного мутагенезу і трансгенності на наявність неочікуваних ефектів. Ефекти від трансгенності можуть бути чотири:
- очікувані (наприклад, вбудована стійкість до довгоносика);
- неочікувані (наприклад, паралельно набута вразливість до вірусу);
- передбачувані (які можна пояснити з точи зору поточних знань, навіть якщо ці ефекти неочікувані);
- непередбачувані (білі плями науки).
Що стосується непередбачуваних ефектів, то трешхолду для них не існує, але це не означає, що його не варто намацувати, принаймні серед неочікуваних ефектів. Наразі тема завдяки параноїкам мега-актуальна.
От взяли хімічно мутантні огірки, трансгенні огірки і контроль і вирішили, що їх треба порівняти на рівні ДНК, РНК і метаболітів за допомогою найновіших методів, які наразі є в Європі. Насправді тут заявники дещо лукавлять, бо і так зрозуміло, що неочікуваних і непередбачуваних ефектів у сліпого мутагенезу буде більше. Але цей реверанс в сторону ГМО-параноїків дозволяє застосувати до огірка потужну аналітичну машінерію і витягти звідти купу нових ніштяків - цікаві гени, нові метаболіти, закономірності.
Так ось, повернулась з семінару, сходила на сторінку варшавського університету - шикарний сайт, все зрозуміло. Сходила звідти на факультети і інститути. По відділам публікації, не дуже захмарно, але цілком солідно. Зайшла на сайт наукового центру (національний фонд фінансування польської науки) - там також фуги, прелюдії і мазурки, все логічно, прозоро.
Після цього зазирнула на сайт альма-матер. І ще в парочку українських інститутів по профілю, в якому трошки шарю. А-ну, думаю, раптом знайду, про що розказати. Ну що. (Витирає сльози рукавом). Нічо.
Але це така фігня в порівнянні з "Пливе кача". Колись буде.
В двох словах про роботу, бо це вдалий приклад, як інтегрувати не дуже перспективний на перший погляд напрямок, в європейську науку, де наукові монстри і купа грошей. Поляки свого часу (давно, десь в 70х роках) зробили популяцію огіркових мутантів за допомогою хімічних мутагенів. Потім ще навчились їх генетично трансформувати. Наприклад, протрансформували огірок геном солодкого білку тауматіну, і отримали солодкий і стійкий до якихось грибків огірок.
А проект, з яким вони вийшли на фінансування - дуже простий. Порівняти ефект хімічного мутагенезу і трансгенності на наявність неочікуваних ефектів. Ефекти від трансгенності можуть бути чотири:
- очікувані (наприклад, вбудована стійкість до довгоносика);
- неочікувані (наприклад, паралельно набута вразливість до вірусу);
- передбачувані (які можна пояснити з точи зору поточних знань, навіть якщо ці ефекти неочікувані);
- непередбачувані (білі плями науки).
Що стосується непередбачуваних ефектів, то трешхолду для них не існує, але це не означає, що його не варто намацувати, принаймні серед неочікуваних ефектів. Наразі тема завдяки параноїкам мега-актуальна.
От взяли хімічно мутантні огірки, трансгенні огірки і контроль і вирішили, що їх треба порівняти на рівні ДНК, РНК і метаболітів за допомогою найновіших методів, які наразі є в Європі. Насправді тут заявники дещо лукавлять, бо і так зрозуміло, що неочікуваних і непередбачуваних ефектів у сліпого мутагенезу буде більше. Але цей реверанс в сторону ГМО-параноїків дозволяє застосувати до огірка потужну аналітичну машінерію і витягти звідти купу нових ніштяків - цікаві гени, нові метаболіти, закономірності.
Так ось, повернулась з семінару, сходила на сторінку варшавського університету - шикарний сайт, все зрозуміло. Сходила звідти на факультети і інститути. По відділам публікації, не дуже захмарно, але цілком солідно. Зайшла на сайт наукового центру (національний фонд фінансування польської науки) - там також фуги, прелюдії і мазурки, все логічно, прозоро.
Після цього зазирнула на сайт альма-матер. І ще в парочку українських інститутів по профілю, в якому трошки шарю. А-ну, думаю, раптом знайду, про що розказати. Ну що. (Витирає сльози рукавом). Нічо.
Але це така фігня в порівнянні з "Пливе кача". Колись буде.
no subject
Date: 2015-02-20 12:57 pm (UTC)Іноді здається, що їх створювали саме для того, щоб ніхто нічо не знайшов.
no subject
Date: 2015-02-20 01:02 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 03:20 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 03:56 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 05:46 pm (UTC)Хоча, насправді, бува й набагато гірше :)
no subject
Date: 2015-02-20 08:39 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 09:28 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:10 pm (UTC)"Ландшафтно-геохімічні чинники відновлення біорізноманіття в моніторингу сільськогосподарських земель" (мова йде про важкі метали). окрім загально-незрозумілого змісту та "регресивного" аналізу в тексті, наявний список літератури з декількох монографій і декількох статей автора. ну и посилання на Мельничука С.Д (жодного англыйською). пішов на ScienceDirect, за key words знайшлося багато всього свіжого і цікавого за темою. пічаль.
no subject
Date: 2015-02-20 01:17 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:37 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:39 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 03:39 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:15 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:50 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 02:21 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 04:47 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:44 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 01:49 pm (UTC)Разобраться очень просто - если пост на украинском - можете спокойно пролистывать. Он расчитан на другую аудиторию.
no subject
Date: 2015-02-20 06:26 pm (UTC)не так вже й важко.
бонусом - краще розуміння усіх слов'янскіх мов і взагалі розширення свідомості.
-----
можно еще выучить язык.
не так уж и тяжело.
бонусом - лучшее понимание всех славянских языков и вообще расширение сознания.
no subject
Date: 2015-02-20 02:09 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-20 10:26 pm (UTC)no subject
Date: 2015-02-21 10:51 am (UTC)http://biol.univ.kiev.ua/ukr
no subject
Date: 2015-02-25 07:14 am (UTC)Чи можете ви прокоментувати сайт полтавського вишу, до створення якого я мав відношення?
pntu.edu.ua
Ми намагалися зробити його зручним для користування.
Ваші думки будуть нам дуже цікаві :)
no subject
Date: 2015-02-25 07:42 am (UTC)Університети, крім навчальної роботи, проводять наукову. Я це бачу і йду по посиланню Діяльність -> Наука та інновації, де знаходжу семінари і фестивалі. Ок, це не зовсім те, що я хочу побачити. Мабуть наукові напрямки описані в кожній конкретній кафедрі? І дійсно, без жодних проблем знаходжу розділ про наукову роботу на кафедрі.
Кафедра державного управління і права докладно розписує свої свої публікації. Я не фахівець, аби оцінити рівень. Але дуже важливо, що це є.
Натомість КАФЕДРА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ І КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ОПОРУ МАТЕРІАЛІВ - пише в нуковому розділі бла-бла-бла, "Загалом, щорічно наукові розробки кафедри дають можливість у середньому захищати 1 – 2 кандидатські дисертації." Які? Публікації - які?
Оце характерний український "науковий" стиль - пусті конструкції на кшалт "підтримує плідні творчі зв’язки", "за її науковими напрямами досягнуті результати викладено", "Багато сил до цього також приклав"та інші. Вони не додають змісту, а лише створюють пустоту.
Але це таке. Придираюсь.
no subject
Date: 2015-02-25 12:58 pm (UTC)Стосовно придирок - я з вами погоджуюсь, що то є проблема, і не стільки сайту, скільки самого університету та окремих його підрозділів.