![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
progenesСпочатку дивимось на цей малюнок номер 1...
Сначала смотрим на этот рисунок номер 1...
...та йдемо під кат.
...и идем под кат.
Дивимось уважно сюди на малюнок номер 2 хвилину або дві.
Смотрим внимательно сюда на рисунок номер 2 минуту или две.
Тепер сюди, на малюнок номер 3 також хвилину або дві.
Теперь сюда, на рисунок номер 3 тоже минуту или две.
Потім знов на малюнок номер 2, а потім на малюнок номер 3.
Затем опять на рисунок номер 2, а затем на рисунок номер 3.
Готово?
Тепер дивимось на малюнок номер 1.
Теперь смотрим на рисунок номер 1 и скроллим чуток вниз, чтобы почитать объяснение чуть ниже на русском.
Білі горизонтальні смуги тепер здаються нам зеленуватими, а вертикальні - рожевими. Така іллюзія зазвичай тримається декілька годин. Але якщо дивитись на кольорові малюнки доволі довго, близько 15-ти хвилин, то ефект, який називається McCollough-Effekt, буде триматись два-три місяці.
Цьому є декілька пояснень, але досі остаточної розгадки поки що нема. Найпростіше - мозок лінивий і тупо асоціює малюнок з фарбою, щоб багато потім не думати. Як це відбувається технічно - предмет наукових досліджень. Вже відомо, що екстраверти реагують інтенсивніше, а шизофренікам, навпаки, потрібно довго дивитись.
І щоб два рази не вставати.
Зростання загальної кількості знань разом з безпрецентдентним прискоренням науково-технічного прогресу поставило суспільство перед високим рівнем складності. Конспірологічні тези мають тенденцію спрощувати складну реальність, пояснюючі важливі соціальні або політичні аспекти як просту змову впливових осіб або організацій. І загалом люди, швидше за все, схильні довіряти інформації, яка відповідає їх системі переконань. Оскільки наразі будь-хто може написати в інтернеті будь-що, то спостерігається разюча гетерогенність інформації, а також тенденція юзерів кучкуватись по інтересам, переконанням і споживацьким інформаційним патернам.
Взяли в фейсбуці наукові дописи і конспірологічні або фейкові новини. І подивились, як їх лайкають, шарять і коментять, щоб збагнути, коли нарешті зародиться в цій соціальній багнюці щось схоже на collective intelligence.
Ну так ось. Пости з теорією змов частіше лайкаються, шаряться і активніше коментуються споживачами такого роду інформації. Споживачі наукових новин коментують менше і шарять так собі.
Тепер що стосується поляризованих думок. Любителі фрічєства не дуже активно коментують наукові новини, натомість споживачі наукових новини полюбляють ходити глузувати з фріків, хоч і не розшарюють їх. Це пояснюється спробою блокувати розповсюдження дурниці. Більш того, споживачі наукових новин намагаються частіше докопатись до суті і першоджерел, навіть коли новина сатирична.
Таким чином - інформаційне сміття в інтернеті активно шириться його прихильниками, в той час, коли споживачі наукових новин доволі стримані в мережі.
_________________________________________
Белые горизонтальные полосы теперь кажутся нам зелеными, а вертикальные - розовыми. Такая иллюзия обычно держится несколько часов. Но если смотреть на цветные рисунки довольно долго, около 15-ти минут, то эффект, который называется McCollough-Effekt, будет держаться два-три месяца.
Этому есть несколько объяснений, но до сих пор окончательной разгадки пока еще нет. Самое простое объяснение - мозг ленивый и тупо ассоциирует рисунок с цветом, чтобы много потом не думать. Как это происходит технически - предмет научных исследований. Уже известно, что экстраверты реагируют интенсивнее, а шизофреникам, наоборот, нужно долго смотреть.
И чтобы два раза не вставать.
Рост общего количества знаний вместе с беспрецентдентным ускорением научно-технического прогресса поставили общество перед высоким уровнем сложности. Конспирологические тезисы имеют тенденцию упрощать сложную реальность, объясняя важные или политические аспекты как заговор влиятельных лиц или организаций. И вообще люди, скорее всего, склонны доверять информации, которая отвечает их системе убеждений. Поскольку сейчас любой может написать в интернете что-либо, то наблюдается поразительная гетерогенность информации, а также тенденция пользователей кучковаться по интересам, убеждениям и потребительским информационным паттернам.
Взяли в фейсбуке научные сообщения и конспирологические или фейковые новости. И посмотрели, как их лайкают, шарят и комментарии, чтобы понять, когда наконец зародится в этой социальной грязи что-то похожее на collective intelligence .
Ну так вот. Посты с теорией заговоров чаще лайкаються, шаряться и активнее комментируются потребителями такого рода информации. Потребители научных новостей комментируют меньше и шарят так себе.
Теперь что касается поляризованных мыслей. Любители фричества не очень активно комментируют научные новости, зато потребители научных новостей любят ходить потешаться над фриками, хоть и не расшаривают их. Это объясняется попыткой блокировать распространение глупости. Более того, потребители научных новостей стараются чаще докопаться до сути и первоисточников, даже когда новость явно сатирическая.
Таким образом - информационный мусор в интернете активно распространяется его сторонниками, в то время, когда потребители научных новостей достаточно сдержаны в сети.
Сначала смотрим на этот рисунок номер 1...
...та йдемо під кат.
...и идем под кат.
Дивимось уважно сюди на малюнок номер 2 хвилину або дві.
Смотрим внимательно сюда на рисунок номер 2 минуту или две.
Тепер сюди, на малюнок номер 3 також хвилину або дві.
Теперь сюда, на рисунок номер 3 тоже минуту или две.
Потім знов на малюнок номер 2, а потім на малюнок номер 3.
Затем опять на рисунок номер 2, а затем на рисунок номер 3.
Готово?
Тепер дивимось на малюнок номер 1.
Теперь смотрим на рисунок номер 1 и скроллим чуток вниз, чтобы почитать объяснение чуть ниже на русском.
Білі горизонтальні смуги тепер здаються нам зеленуватими, а вертикальні - рожевими. Така іллюзія зазвичай тримається декілька годин. Але якщо дивитись на кольорові малюнки доволі довго, близько 15-ти хвилин, то ефект, який називається McCollough-Effekt, буде триматись два-три місяці.
Цьому є декілька пояснень, але досі остаточної розгадки поки що нема. Найпростіше - мозок лінивий і тупо асоціює малюнок з фарбою, щоб багато потім не думати. Як це відбувається технічно - предмет наукових досліджень. Вже відомо, що екстраверти реагують інтенсивніше, а шизофренікам, навпаки, потрібно довго дивитись.
І щоб два рази не вставати.
Зростання загальної кількості знань разом з безпрецентдентним прискоренням науково-технічного прогресу поставило суспільство перед високим рівнем складності. Конспірологічні тези мають тенденцію спрощувати складну реальність, пояснюючі важливі соціальні або політичні аспекти як просту змову впливових осіб або організацій. І загалом люди, швидше за все, схильні довіряти інформації, яка відповідає їх системі переконань. Оскільки наразі будь-хто може написати в інтернеті будь-що, то спостерігається разюча гетерогенність інформації, а також тенденція юзерів кучкуватись по інтересам, переконанням і споживацьким інформаційним патернам.
Взяли в фейсбуці наукові дописи і конспірологічні або фейкові новини. І подивились, як їх лайкають, шарять і коментять, щоб збагнути, коли нарешті зародиться в цій соціальній багнюці щось схоже на collective intelligence.
Ну так ось. Пости з теорією змов частіше лайкаються, шаряться і активніше коментуються споживачами такого роду інформації. Споживачі наукових новин коментують менше і шарять так собі.
Тепер що стосується поляризованих думок. Любителі фрічєства не дуже активно коментують наукові новини, натомість споживачі наукових новини полюбляють ходити глузувати з фріків, хоч і не розшарюють їх. Це пояснюється спробою блокувати розповсюдження дурниці. Більш того, споживачі наукових новин намагаються частіше докопатись до суті і першоджерел, навіть коли новина сатирична.
Таким чином - інформаційне сміття в інтернеті активно шириться його прихильниками, в той час, коли споживачі наукових новин доволі стримані в мережі.
_________________________________________
Белые горизонтальные полосы теперь кажутся нам зелеными, а вертикальные - розовыми. Такая иллюзия обычно держится несколько часов. Но если смотреть на цветные рисунки довольно долго, около 15-ти минут, то эффект, который называется McCollough-Effekt, будет держаться два-три месяца.
Этому есть несколько объяснений, но до сих пор окончательной разгадки пока еще нет. Самое простое объяснение - мозг ленивый и тупо ассоциирует рисунок с цветом, чтобы много потом не думать. Как это происходит технически - предмет научных исследований. Уже известно, что экстраверты реагируют интенсивнее, а шизофреникам, наоборот, нужно долго смотреть.
И чтобы два раза не вставать.
Рост общего количества знаний вместе с беспрецентдентным ускорением научно-технического прогресса поставили общество перед высоким уровнем сложности. Конспирологические тезисы имеют тенденцию упрощать сложную реальность, объясняя важные или политические аспекты как заговор влиятельных лиц или организаций. И вообще люди, скорее всего, склонны доверять информации, которая отвечает их системе убеждений. Поскольку сейчас любой может написать в интернете что-либо, то наблюдается поразительная гетерогенность информации, а также тенденция пользователей кучковаться по интересам, убеждениям и потребительским информационным паттернам.
Взяли в фейсбуке научные сообщения и конспирологические или фейковые новости. И посмотрели, как их лайкают, шарят и комментарии, чтобы понять, когда наконец зародится в этой социальной грязи что-то похожее на collective intelligence .
Ну так вот. Посты с теорией заговоров чаще лайкаються, шаряться и активнее комментируются потребителями такого рода информации. Потребители научных новостей комментируют меньше и шарят так себе.
Теперь что касается поляризованных мыслей. Любители фричества не очень активно комментируют научные новости, зато потребители научных новостей любят ходить потешаться над фриками, хоть и не расшаривают их. Это объясняется попыткой блокировать распространение глупости. Более того, потребители научных новостей стараются чаще докопаться до сути и первоисточников, даже когда новость явно сатирическая.
Таким образом - информационный мусор в интернете активно распространяется его сторонниками, в то время, когда потребители научных новостей достаточно сдержаны в сети.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2015-04-01 11:32 am (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 11:33 am (UTC)...
тоже минуту или две
...
Такая иллюзия обычно держится несколько часов. Но если смотреть на цветные рисунки довольно долго, около 15-ти минут, то эффект, который называется McCollough-Effekt, будет держаться два-три месяца.
Сначала залез под кат и прочитал до конца.
Теперь в раздумьях, втыкать ли в рисунки и сколько именно минут.
no subject
Date: 2015-04-01 11:34 am (UTC)*таращится в картинку*
Доктор, меня вылечат? У меня вертикальные полосы отдают розовым, а горизонтальные зеленым!
no subject
Date: 2015-04-01 11:35 am (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 11:36 am (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 11:46 am (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 11:48 am (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 11:50 am (UTC)Наверное, красные и зелёные видят те, кто ел ГМО с химическими добавками! В Голландии, где было сделано это открытие, небось, таких много!
no subject
Date: 2015-04-01 11:51 am (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 11:54 am (UTC)Да ну. Доколдовался до контрастного послеобраза,элементарной усталости сетчатки. И ещё смена паттерна саккадических движений (от долгого втыкаеия в полоски). Как сетчатка и мышцы посвежели, так все искажения цвета и фррмы ушли.
Но если верить в лень ума, то там можно и единорога увидеть в центре чб картинки.
no subject
Date: 2015-04-01 12:00 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:09 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:13 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:14 pm (UTC)В детстве читала книгу (помню, что она была толстая и желтая) про оптические иллюзии, интересные самодельные вещи... там было, например, как своими руками сделать картину-барометр. И как делать маленькие черно-белые волчки, которые, если раскрутить, становились цветными, причем порядок цветных полос меняется в зависимости от того, в какую сторону раскрутить. Не попадалась?
no subject
Date: 2015-04-01 12:15 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:20 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:45 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:53 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 12:55 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 01:23 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 01:51 pm (UTC)А так?
Date: 2015-04-01 01:57 pm (UTC)Re: А так?
Date: 2015-04-01 02:04 pm (UTC)no subject
Date: 2015-04-01 02:18 pm (UTC)Re: А так?
Date: 2015-04-01 02:20 pm (UTC)