![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
progenesСпочатку дивимось на цей малюнок номер 1...
Сначала смотрим на этот рисунок номер 1...
...та йдемо під кат.
...и идем под кат.
Дивимось уважно сюди на малюнок номер 2 хвилину або дві.
Смотрим внимательно сюда на рисунок номер 2 минуту или две.
Тепер сюди, на малюнок номер 3 також хвилину або дві.
Теперь сюда, на рисунок номер 3 тоже минуту или две.
Потім знов на малюнок номер 2, а потім на малюнок номер 3.
Затем опять на рисунок номер 2, а затем на рисунок номер 3.
Готово?
Тепер дивимось на малюнок номер 1.
Теперь смотрим на рисунок номер 1 и скроллим чуток вниз, чтобы почитать объяснение чуть ниже на русском.
Білі горизонтальні смуги тепер здаються нам зеленуватими, а вертикальні - рожевими. Така іллюзія зазвичай тримається декілька годин. Але якщо дивитись на кольорові малюнки доволі довго, близько 15-ти хвилин, то ефект, який називається McCollough-Effekt, буде триматись два-три місяці.
Цьому є декілька пояснень, але досі остаточної розгадки поки що нема. Найпростіше - мозок лінивий і тупо асоціює малюнок з фарбою, щоб багато потім не думати. Як це відбувається технічно - предмет наукових досліджень. Вже відомо, що екстраверти реагують інтенсивніше, а шизофренікам, навпаки, потрібно довго дивитись.
І щоб два рази не вставати.
Зростання загальної кількості знань разом з безпрецентдентним прискоренням науково-технічного прогресу поставило суспільство перед високим рівнем складності. Конспірологічні тези мають тенденцію спрощувати складну реальність, пояснюючі важливі соціальні або політичні аспекти як просту змову впливових осіб або організацій. І загалом люди, швидше за все, схильні довіряти інформації, яка відповідає їх системі переконань. Оскільки наразі будь-хто може написати в інтернеті будь-що, то спостерігається разюча гетерогенність інформації, а також тенденція юзерів кучкуватись по інтересам, переконанням і споживацьким інформаційним патернам.
Взяли в фейсбуці наукові дописи і конспірологічні або фейкові новини. І подивились, як їх лайкають, шарять і коментять, щоб збагнути, коли нарешті зародиться в цій соціальній багнюці щось схоже на collective intelligence.
Ну так ось. Пости з теорією змов частіше лайкаються, шаряться і активніше коментуються споживачами такого роду інформації. Споживачі наукових новин коментують менше і шарять так собі.
Тепер що стосується поляризованих думок. Любителі фрічєства не дуже активно коментують наукові новини, натомість споживачі наукових новини полюбляють ходити глузувати з фріків, хоч і не розшарюють їх. Це пояснюється спробою блокувати розповсюдження дурниці. Більш того, споживачі наукових новин намагаються частіше докопатись до суті і першоджерел, навіть коли новина сатирична.
Таким чином - інформаційне сміття в інтернеті активно шириться його прихильниками, в той час, коли споживачі наукових новин доволі стримані в мережі.
_________________________________________
Белые горизонтальные полосы теперь кажутся нам зелеными, а вертикальные - розовыми. Такая иллюзия обычно держится несколько часов. Но если смотреть на цветные рисунки довольно долго, около 15-ти минут, то эффект, который называется McCollough-Effekt, будет держаться два-три месяца.
Этому есть несколько объяснений, но до сих пор окончательной разгадки пока еще нет. Самое простое объяснение - мозг ленивый и тупо ассоциирует рисунок с цветом, чтобы много потом не думать. Как это происходит технически - предмет научных исследований. Уже известно, что экстраверты реагируют интенсивнее, а шизофреникам, наоборот, нужно долго смотреть.
И чтобы два раза не вставать.
Рост общего количества знаний вместе с беспрецентдентным ускорением научно-технического прогресса поставили общество перед высоким уровнем сложности. Конспирологические тезисы имеют тенденцию упрощать сложную реальность, объясняя важные или политические аспекты как заговор влиятельных лиц или организаций. И вообще люди, скорее всего, склонны доверять информации, которая отвечает их системе убеждений. Поскольку сейчас любой может написать в интернете что-либо, то наблюдается поразительная гетерогенность информации, а также тенденция пользователей кучковаться по интересам, убеждениям и потребительским информационным паттернам.
Взяли в фейсбуке научные сообщения и конспирологические или фейковые новости. И посмотрели, как их лайкают, шарят и комментарии, чтобы понять, когда наконец зародится в этой социальной грязи что-то похожее на collective intelligence .
Ну так вот. Посты с теорией заговоров чаще лайкаються, шаряться и активнее комментируются потребителями такого рода информации. Потребители научных новостей комментируют меньше и шарят так себе.
Теперь что касается поляризованных мыслей. Любители фричества не очень активно комментируют научные новости, зато потребители научных новостей любят ходить потешаться над фриками, хоть и не расшаривают их. Это объясняется попыткой блокировать распространение глупости. Более того, потребители научных новостей стараются чаще докопаться до сути и первоисточников, даже когда новость явно сатирическая.
Таким образом - информационный мусор в интернете активно распространяется его сторонниками, в то время, когда потребители научных новостей достаточно сдержаны в сети.
Сначала смотрим на этот рисунок номер 1...
...та йдемо під кат.
...и идем под кат.
Дивимось уважно сюди на малюнок номер 2 хвилину або дві.
Смотрим внимательно сюда на рисунок номер 2 минуту или две.
Тепер сюди, на малюнок номер 3 також хвилину або дві.
Теперь сюда, на рисунок номер 3 тоже минуту или две.
Потім знов на малюнок номер 2, а потім на малюнок номер 3.
Затем опять на рисунок номер 2, а затем на рисунок номер 3.
Готово?
Тепер дивимось на малюнок номер 1.
Теперь смотрим на рисунок номер 1 и скроллим чуток вниз, чтобы почитать объяснение чуть ниже на русском.
Білі горизонтальні смуги тепер здаються нам зеленуватими, а вертикальні - рожевими. Така іллюзія зазвичай тримається декілька годин. Але якщо дивитись на кольорові малюнки доволі довго, близько 15-ти хвилин, то ефект, який називається McCollough-Effekt, буде триматись два-три місяці.
Цьому є декілька пояснень, але досі остаточної розгадки поки що нема. Найпростіше - мозок лінивий і тупо асоціює малюнок з фарбою, щоб багато потім не думати. Як це відбувається технічно - предмет наукових досліджень. Вже відомо, що екстраверти реагують інтенсивніше, а шизофренікам, навпаки, потрібно довго дивитись.
І щоб два рази не вставати.
Зростання загальної кількості знань разом з безпрецентдентним прискоренням науково-технічного прогресу поставило суспільство перед високим рівнем складності. Конспірологічні тези мають тенденцію спрощувати складну реальність, пояснюючі важливі соціальні або політичні аспекти як просту змову впливових осіб або організацій. І загалом люди, швидше за все, схильні довіряти інформації, яка відповідає їх системі переконань. Оскільки наразі будь-хто може написати в інтернеті будь-що, то спостерігається разюча гетерогенність інформації, а також тенденція юзерів кучкуватись по інтересам, переконанням і споживацьким інформаційним патернам.
Взяли в фейсбуці наукові дописи і конспірологічні або фейкові новини. І подивились, як їх лайкають, шарять і коментять, щоб збагнути, коли нарешті зародиться в цій соціальній багнюці щось схоже на collective intelligence.
Ну так ось. Пости з теорією змов частіше лайкаються, шаряться і активніше коментуються споживачами такого роду інформації. Споживачі наукових новин коментують менше і шарять так собі.
Тепер що стосується поляризованих думок. Любителі фрічєства не дуже активно коментують наукові новини, натомість споживачі наукових новини полюбляють ходити глузувати з фріків, хоч і не розшарюють їх. Це пояснюється спробою блокувати розповсюдження дурниці. Більш того, споживачі наукових новин намагаються частіше докопатись до суті і першоджерел, навіть коли новина сатирична.
Таким чином - інформаційне сміття в інтернеті активно шириться його прихильниками, в той час, коли споживачі наукових новин доволі стримані в мережі.
_________________________________________
Белые горизонтальные полосы теперь кажутся нам зелеными, а вертикальные - розовыми. Такая иллюзия обычно держится несколько часов. Но если смотреть на цветные рисунки довольно долго, около 15-ти минут, то эффект, который называется McCollough-Effekt, будет держаться два-три месяца.
Этому есть несколько объяснений, но до сих пор окончательной разгадки пока еще нет. Самое простое объяснение - мозг ленивый и тупо ассоциирует рисунок с цветом, чтобы много потом не думать. Как это происходит технически - предмет научных исследований. Уже известно, что экстраверты реагируют интенсивнее, а шизофреникам, наоборот, нужно долго смотреть.
И чтобы два раза не вставать.
Рост общего количества знаний вместе с беспрецентдентным ускорением научно-технического прогресса поставили общество перед высоким уровнем сложности. Конспирологические тезисы имеют тенденцию упрощать сложную реальность, объясняя важные или политические аспекты как заговор влиятельных лиц или организаций. И вообще люди, скорее всего, склонны доверять информации, которая отвечает их системе убеждений. Поскольку сейчас любой может написать в интернете что-либо, то наблюдается поразительная гетерогенность информации, а также тенденция пользователей кучковаться по интересам, убеждениям и потребительским информационным паттернам.
Взяли в фейсбуке научные сообщения и конспирологические или фейковые новости. И посмотрели, как их лайкают, шарят и комментарии, чтобы понять, когда наконец зародится в этой социальной грязи что-то похожее на collective intelligence .
Ну так вот. Посты с теорией заговоров чаще лайкаються, шаряться и активнее комментируются потребителями такого рода информации. Потребители научных новостей комментируют меньше и шарят так себе.
Теперь что касается поляризованных мыслей. Любители фричества не очень активно комментируют научные новости, зато потребители научных новостей любят ходить потешаться над фриками, хоть и не расшаривают их. Это объясняется попыткой блокировать распространение глупости. Более того, потребители научных новостей стараются чаще докопаться до сути и первоисточников, даже когда новость явно сатирическая.
Таким образом - информационный мусор в интернете активно распространяется его сторонниками, в то время, когда потребители научных новостей достаточно сдержаны в сети.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2015-04-01 01:51 pm (UTC)А так?
Date: 2015-04-01 01:57 pm (UTC)Re: А так?
Date: 2015-04-01 02:04 pm (UTC)Re: А так?
Date: 2015-04-01 02:20 pm (UTC)Re: А так?
Date: 2015-04-05 08:00 am (UTC)UPD: Если точнее то голубовато-сиреневый, вот такой (https://yandex.ru/images/search?img_url=http%3A%2F%2Fkuda-edu.com.ua%2Fimages%2Fukraine%2Fbotanichnuj%2Fbotanichnuj2.jpg&uinfo=sw-1920-sh-1200-ww-1291-wh-897-pd-1-wp-16x10_1920x1200&_=1428221204544&p=1&text=%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C&redircnt=1428221202.1&noreask=1&pos=30&rpt=simage&lr=213&pin=1).
no subject
Date: 2015-04-02 03:52 am (UTC)иллюзия - сбой подсознательной цветокоррекции восприятия