![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
progenesНаразі в Європі тема номер один - біженці. Найбільший і натрагічніший потік біженців зі сторони Середземного моря. З одного боку майже не щодня страшні новини про затонувші човни і сотні загиблих. З іншого боку - більшість бюргерів не дуже вітають наплив, скажімо чесно. Під табори та притулки віддають спортивні зали, реконструюють приміщення, які бюргери згодом палять. Всі стурбовані.
Чомусь в українській пресі дуже мало про це говориться, але Україна наразі східний буфер, який поки що більш-менш стримує нелегальну міграцію. В цьому місці мені не дуже зрозуміло, бо дані різняться. В німецькій пресі українські табори для нелегальних мігрантів описуються як справжнє гуантанамо. Як приклад приводиться табір на Волині - Журавичі. Я подивилась, що про нього відомо, то він виглядає як санаторій. Але не будем наївними. Я можу цілком собі уявити, що нелегалам сомалійцям в Україні не солодше, ніж в човні на морі. Причому виходу з цієї ситуації нема.
Сомалійці хочуть в ЄС, платять побори, підроблюють документи і пробують пробратись в ЄС. В деяких випадках їх навіть пропускають аж до Угорщини, але потім повертають назад. Для когось це бізнес. В Україні їх поміщають в притулок на невизначений час. Вони звідти тікають правдами і неправдами. Відверто кажучи, я б не хотіла бути нелегальним сомалійцем в волинських лісах. Втікачі пробують повторити шлях і знову потрапляють в притулок. І так декілька разів. Ці страшні історії мали б розтопити черстве серце бюргерів, але, відверто кажучи, получається не дуже.
Європейські політики як вужі на пательні. З загальнолюдських міркувань треба бути гуманним. Але я вже бачу, що навіть дуже помірковані бюргери задають дуже незручні питання: чому на садочках і школах економія, а на біженцях - ні. Тому з загальноцинічних міркувань європейські політики дійсно мовчки, але вдячні Україні за буферну зону. По даним німецьких журналістів - це один з важливих аргументів в дискусіях на тему безвізового режиму. Доки не буде гарантій обмеження нелегальної міграції з української сторони - безвізового режиму не буде. Європейці ніби готові також платити (і вже платили) за влаштування притулків. І нарешті, нелегальні мігранти потрапляють в Україну через східні кордони з країни, керівництво якої зацікавлене в дестабілізації і України, і Європи. На мій погляд ця тема повинна активніше обговорюватись.
Чомусь в українській пресі дуже мало про це говориться, але Україна наразі східний буфер, який поки що більш-менш стримує нелегальну міграцію. В цьому місці мені не дуже зрозуміло, бо дані різняться. В німецькій пресі українські табори для нелегальних мігрантів описуються як справжнє гуантанамо. Як приклад приводиться табір на Волині - Журавичі. Я подивилась, що про нього відомо, то він виглядає як санаторій. Але не будем наївними. Я можу цілком собі уявити, що нелегалам сомалійцям в Україні не солодше, ніж в човні на морі. Причому виходу з цієї ситуації нема.
Сомалійці хочуть в ЄС, платять побори, підроблюють документи і пробують пробратись в ЄС. В деяких випадках їх навіть пропускають аж до Угорщини, але потім повертають назад. Для когось це бізнес. В Україні їх поміщають в притулок на невизначений час. Вони звідти тікають правдами і неправдами. Відверто кажучи, я б не хотіла бути нелегальним сомалійцем в волинських лісах. Втікачі пробують повторити шлях і знову потрапляють в притулок. І так декілька разів. Ці страшні історії мали б розтопити черстве серце бюргерів, але, відверто кажучи, получається не дуже.
Європейські політики як вужі на пательні. З загальнолюдських міркувань треба бути гуманним. Але я вже бачу, що навіть дуже помірковані бюргери задають дуже незручні питання: чому на садочках і школах економія, а на біженцях - ні. Тому з загальноцинічних міркувань європейські політики дійсно мовчки, але вдячні Україні за буферну зону. По даним німецьких журналістів - це один з важливих аргументів в дискусіях на тему безвізового режиму. Доки не буде гарантій обмеження нелегальної міграції з української сторони - безвізового режиму не буде. Європейці ніби готові також платити (і вже платили) за влаштування притулків. І нарешті, нелегальні мігранти потрапляють в Україну через східні кордони з країни, керівництво якої зацікавлене в дестабілізації і України, і Європи. На мій погляд ця тема повинна активніше обговорюватись.
