Трошки докладніше про екологічне сільське господарство. По мотивам раз і два.
В Німеччині зібрались близько сорока професорів, вчених - радників в галузі сільського -, лісового та споживчого господарства і видали влітку велике експертне заключення на тему, як зробити ці гсподарства екологічнішими. Це товстезний том на 400 сторінок з розрахунками, даними і висновками. Звісно, розглянути це все тут важко, зупинюсь на деяких тезах.
Окремо розглядали те, що ми називаєм екологічне сільське господарство і його користь для споживача і природи. Користь для природи має два головних аспекти і декілька другорядних. Перша можлива користь - це збереження різноманіття, друга - це зменшення емісії парникових газів (що наразі розглядається як амбітна ціль).
Один із основних заходів екологічного господарства, це зменшення використання пестицидів, гербіцидів і синтетичних добрив. Звернем свою увагу на добрива, оскільки це важливий чинник. Родючий шар грунту гумус містить не тільки сполучення вуглецю. Рослини самі фіксують вуглець з повітря в процесі фотосинтезу, залишки їх потрапляють в землю і служать їжою для грунтової фауни. Для рослин критичний фактор - азот, якого навалом в повітрі, але вони його не вміють фіксувати, а отримують з грунту. Де ж він береться в грунті? 95% азоту знаходиться в формі органічних сполук в живих корнях, в відмерлих залишках рослин і тварин. Лише невелика кількість бактерій може його фіксувати - набриклад, бульбочкові бактерії, симбіонти бобових. Тільки 5% азоту мінералізовано і доступно для рослини. В процесі життєдіяльності мікроорганізмів органічний азот вивільняється в доступну для рослин форму - мінералізується. Частину азоту споживають також мікроорганізми. Азоту в свіжому гумусі вистачає приблизно на 15 років культивування. Оскільки фіксований азот ми щороку з"їдаємо у вигляді продукту, спостеігається збіднення гумусу на азот. Отже, його треба поповнювати еквівалентом 100 кіло чистого азоту на один гектар в рік.
Що ми знаєм про азотні добрива? Вони можуть бути мінеральними і органічними. Органічні добрива - це або відходи тваринництва, або культивування бобових і використання рослинних решток. Мінеральні - штучно синтезовані, причому з використанням великої кількості енергії.
Тут треба звернути увагу, що в гумусі і рослинних рештках важливий показник співвідношення кількості вуглецю до азоту C/N. Якщо взяти солому, то це співвідношення складатиме 71. Тобто в цих рослинних рештках мало азоту. Оптимальне співвідношення в гумусі і компості повинно бути 10-15. Тобто треба ще додоати азоту. Подивимось, що у нас в тваринних рештках. Звичайний навоз має C/N співвідношення 12-15, тобто близько до кінцевої мети, але замало, аби покрити потреби. Відповідає 20% мінерального еквіваленту.
Дехто стверджує, що свіжого гімна ніхто не вносить, а вносять хороший компост. Ті трохи не доказують правди. Достатньо вийти на весні у нас в селі, як починає виїдати очі. Одне з найефективніших азотних органічних добрив, так зване Gülle (не знаю, як буде українською) - це суміш тваринноїї сечи і гімна. Буває свіже і трохи ферментоване. Там співвідношення C/N близько 8, ми наближаємось до мінерального еквіваленту 50%. Проблема цього добрива не тільки в тому, що воно смердить. А також в тому, що його треба швидко-швидко протягом 4 годин заорати. Інакше втрати азоту в вигляді літкого амоняку становлять до 30% за годину.
Самі ефективні азотні органічні добрива - гуано, відходи птахівництва в будь-якому вигляді і залишки кісток, м'яса, кишок, рогів і копит.
Внесення мінеральних добрив сильно спрощує процедуру, дозування, зберігання. Втім, проблема передозу дійсно існує.
Отже питання, чи органічне сільське господарства екологічніше. Експерти дійшли до декількох висновків.
1. Вихлопи парникових газів в еко с/г нижчі. Але врожайність також на 25% також нижча. В перерахуванні вихлопу парникових газів на кінцеву кількість продукту різниці з конвенційним с/г нема.
2. Збереження гумусу. Цитую висновок експертів: досьогодні нема жодних науково підтверджених даних, що практикування екологічного сільського господарства дійсно веде до кращого збереження гумусу і структури плодючого шару. Спостереження демонструють дуже сильну залежність від місця культивування, а не від способу.
3. Збереження різноманіття. Еко с/г дійсно сприяє підтриманню різноманіття грунтової фауни, але ефект не настільки разючий, щоб ставити ціль розширювати еко с/г практики. Наразі 6% німецьких господарств культивують еко с/г і заплановане розширення до 20% за допомогою субсидій вважається екологічно недоцільним. Субсидіювати еко с/г рекомендують тільки для певних регіонів з поганими грунтами і близькістю питної води.
4. Для запобігання передозу мінеральним азотом рекомендується прийняти нові рамки і обмеження. Розраховано, що економічні ричаги недієві: штучне збільшення ціни на мінеральні добрива у два рази призведе до зменшення використання на 1%, натомість зростання ціни для кінцевого споживача.
5. Цікаво, що вирощування рослин для біогазу вважається абсолютно недоцільним. Тільки відходи.
На заключення просто цікаві поради для екологічно-свідомої поведінки консументів:
1. Їсти менше м'яса (не тому, що некорисно для здоров'я, а тому, що це зменшує вихлопи).
2. Пити воду з крана.
3. Назад на кухню (споживати менше готових страв, заморожена піца - інфернальне зло).
4. Менше упаковок.
5. За покупками ходити ногами.
6. Купувати сезонні продукти краще з города, ніж з теплиць.
7. Купувати регіональні продукти і не купувати продукти, які літали літаком.
8. Загалом менше їсти.
В Німеччині зібрались близько сорока професорів, вчених - радників в галузі сільського -, лісового та споживчого господарства і видали влітку велике експертне заключення на тему, як зробити ці гсподарства екологічнішими. Це товстезний том на 400 сторінок з розрахунками, даними і висновками. Звісно, розглянути це все тут важко, зупинюсь на деяких тезах.
Окремо розглядали те, що ми називаєм екологічне сільське господарство і його користь для споживача і природи. Користь для природи має два головних аспекти і декілька другорядних. Перша можлива користь - це збереження різноманіття, друга - це зменшення емісії парникових газів (що наразі розглядається як амбітна ціль).
Один із основних заходів екологічного господарства, це зменшення використання пестицидів, гербіцидів і синтетичних добрив. Звернем свою увагу на добрива, оскільки це важливий чинник. Родючий шар грунту гумус містить не тільки сполучення вуглецю. Рослини самі фіксують вуглець з повітря в процесі фотосинтезу, залишки їх потрапляють в землю і служать їжою для грунтової фауни. Для рослин критичний фактор - азот, якого навалом в повітрі, але вони його не вміють фіксувати, а отримують з грунту. Де ж він береться в грунті? 95% азоту знаходиться в формі органічних сполук в живих корнях, в відмерлих залишках рослин і тварин. Лише невелика кількість бактерій може його фіксувати - набриклад, бульбочкові бактерії, симбіонти бобових. Тільки 5% азоту мінералізовано і доступно для рослини. В процесі життєдіяльності мікроорганізмів органічний азот вивільняється в доступну для рослин форму - мінералізується. Частину азоту споживають також мікроорганізми. Азоту в свіжому гумусі вистачає приблизно на 15 років культивування. Оскільки фіксований азот ми щороку з"їдаємо у вигляді продукту, спостеігається збіднення гумусу на азот. Отже, його треба поповнювати еквівалентом 100 кіло чистого азоту на один гектар в рік.
Що ми знаєм про азотні добрива? Вони можуть бути мінеральними і органічними. Органічні добрива - це або відходи тваринництва, або культивування бобових і використання рослинних решток. Мінеральні - штучно синтезовані, причому з використанням великої кількості енергії.
Тут треба звернути увагу, що в гумусі і рослинних рештках важливий показник співвідношення кількості вуглецю до азоту C/N. Якщо взяти солому, то це співвідношення складатиме 71. Тобто в цих рослинних рештках мало азоту. Оптимальне співвідношення в гумусі і компості повинно бути 10-15. Тобто треба ще додоати азоту. Подивимось, що у нас в тваринних рештках. Звичайний навоз має C/N співвідношення 12-15, тобто близько до кінцевої мети, але замало, аби покрити потреби. Відповідає 20% мінерального еквіваленту.
Дехто стверджує, що свіжого гімна ніхто не вносить, а вносять хороший компост. Ті трохи не доказують правди. Достатньо вийти на весні у нас в селі, як починає виїдати очі. Одне з найефективніших азотних органічних добрив, так зване Gülle (не знаю, як буде українською) - це суміш тваринноїї сечи і гімна. Буває свіже і трохи ферментоване. Там співвідношення C/N близько 8, ми наближаємось до мінерального еквіваленту 50%. Проблема цього добрива не тільки в тому, що воно смердить. А також в тому, що його треба швидко-швидко протягом 4 годин заорати. Інакше втрати азоту в вигляді літкого амоняку становлять до 30% за годину.
Самі ефективні азотні органічні добрива - гуано, відходи птахівництва в будь-якому вигляді і залишки кісток, м'яса, кишок, рогів і копит.
Внесення мінеральних добрив сильно спрощує процедуру, дозування, зберігання. Втім, проблема передозу дійсно існує.
Отже питання, чи органічне сільське господарства екологічніше. Експерти дійшли до декількох висновків.
1. Вихлопи парникових газів в еко с/г нижчі. Але врожайність також на 25% також нижча. В перерахуванні вихлопу парникових газів на кінцеву кількість продукту різниці з конвенційним с/г нема.
2. Збереження гумусу. Цитую висновок експертів: досьогодні нема жодних науково підтверджених даних, що практикування екологічного сільського господарства дійсно веде до кращого збереження гумусу і структури плодючого шару. Спостереження демонструють дуже сильну залежність від місця культивування, а не від способу.
3. Збереження різноманіття. Еко с/г дійсно сприяє підтриманню різноманіття грунтової фауни, але ефект не настільки разючий, щоб ставити ціль розширювати еко с/г практики. Наразі 6% німецьких господарств культивують еко с/г і заплановане розширення до 20% за допомогою субсидій вважається екологічно недоцільним. Субсидіювати еко с/г рекомендують тільки для певних регіонів з поганими грунтами і близькістю питної води.
4. Для запобігання передозу мінеральним азотом рекомендується прийняти нові рамки і обмеження. Розраховано, що економічні ричаги недієві: штучне збільшення ціни на мінеральні добрива у два рази призведе до зменшення використання на 1%, натомість зростання ціни для кінцевого споживача.
5. Цікаво, що вирощування рослин для біогазу вважається абсолютно недоцільним. Тільки відходи.
На заключення просто цікаві поради для екологічно-свідомої поведінки консументів:
1. Їсти менше м'яса (не тому, що некорисно для здоров'я, а тому, що це зменшує вихлопи).
2. Пити воду з крана.
3. Назад на кухню (споживати менше готових страв, заморожена піца - інфернальне зло).
4. Менше упаковок.
5. За покупками ходити ногами.
6. Купувати сезонні продукти краще з города, ніж з теплиць.
7. Купувати регіональні продукти і не купувати продукти, які літали літаком.
8. Загалом менше їсти.
no subject
Date: 2016-09-20 09:03 am (UTC)no subject
Date: 2016-09-20 09:20 am (UTC)no subject
Date: 2016-09-20 09:30 am (UTC)А в труде есть разделы касающиеся фосфорного обмена, удобрений и т.д.?
В случае еко-производства какие есть варианты по фосфору?
По "оптимистичным" прикидкам добыча минералов для производства фосфорных удобрений скоро выйдет на исторический пик добычи, что неминуемо поднимет цены.
Потому вопрос крайне важен к исследованию.
no subject
Date: 2016-09-20 09:43 am (UTC)no subject
Date: 2016-09-20 09:52 am (UTC)Еще вопрос. Если грунт беден фосфором, то откуда он возьмется?
Меня в данном аспекте интересует вопрос достижения sustainability по фосфору в долгосрочной перспективе. С калием и азотом например, проблем меньше, а вот с фосфором глобально интенсивное с/х черезчур сильно зависит от разработки фосфорного камня, который в итоге вымывается в океаны.
no subject
Date: 2016-09-20 10:29 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-09-20 10:29 am (UTC)Также прогресс в инженерии и компьютерах, вероятно, позволит выработать следующее поколение сх орудий, более точно и неразрушающе доставляющий зерно или рассаду в грунт, создающих в грунте необходимый минимум структур для питания ростка и т.д.
То есть, будущее сх будет, с одной стороны, высокотехнологичным (и наукоемким), а с другой - менее природоразрушающим, чем нынешнее и традиционное, и "экологичное".
А в долгосрочной перспективе сельского хозяйства (кроме декоративного садоводства) не будет, будет биосинтез.
no subject
Date: 2016-09-20 05:12 pm (UTC)Учитывая полное отсутствие долгосрочных перспектив по дешевой энергетике - биосинтез будет скорее всего в виде поля, леса и болота, с ползающими по ним пейзанами с примитивными железодеревняными инструментами.
no subject
Date: 2016-09-21 11:59 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-09-21 12:06 pm (UTC)(no subject)
From:Мальтузианство -- не новая песня
From:Re: Мальтузианство -- не новая песня
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-11-01 04:41 pm (UTC)- вообще-то это не так.
С 2015-го стало ясно, что есть перспективы дешевой энергетики (ИЯФ опубликовал результаты эксперимента (ключевые слова: электронная температура), "переоткрывшие" направление открытых ловушек для УТС (управляемого термоядерного синтеза). Тогда же Tri Alpha Energy продемонстрировали стабилизацию вихря FRC а достаточно большом (для доказательства концепта) промежутке времени.
с августа этого года, с OS 2016 т.е., появиласт надежда на сверхдешевый термояд на ОЛ.
Т.к.
а) ИЯФ им. Будкера (А.Д. Беклемишев (автор идей) сотоварищи) представили то, что сообществом было оценено как "две новые идеи в удержании _за_десятилетия_". Идеи (винтовое удержание ионов, диамагнитный "пузырь" плазмы в центральном соленоиде), которые обещают радикально более компактные (а следовательно - дешевые!) реакторы, и
б) ребята из Tri Alpha Energy показали пересчет сечений реакции p-B11, из которого видно, что есть шансы ее реализовать в энергетических реакторах.
http://tnenergy.livejournal.com/75401.html
https://science.dirty.ru/ask-me-anything-ama-s-alekseem-dmitrievichem-beklemishevym-dlia-science-d3-ru-1170700/
Так что шансы есть не только на дешевую энергию - есть даже на сверхдешевую!
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-11-01 04:55 pm (UTC)про долгосрочное - на ваш век (как вы его ниже оценили) у США, к примеру, еще сланцевого нефтегаза хватит.
Да даже кроме этого, есть ВИЭ (анпилоговцам тут может начать быть смешно, а зря),
есть атомная энергетика
(мадам Клинтон тут давеча высказалась в духе того, что атомная энергетика - приемлемый путь ("важны инструмент") в безкарбоновое будущее, "разрабатывайте продвинутые реакторы!"
www.nationalreview.com/article/440274/hillary-clinton-says-she-supports-nuclear-energy
, при том прокатит даже классическая атомная энергетика, тепловой спектр.
Урана - за глаза, целый океан:
"A protein engineered to bind uranyl selectively and with femtomolar affinity", http://www.nature.com/nchem/journal/v6/n3/abs/nchem.1856.html (Nature Chemistry)
и
https://www.ornl.gov/news/advances-extracting-uranium-seawater-announced-special-issue
из
American Chemical Society’s (ACS) journal Industrial & Engineering Chemistry Research, Special Issue: Uranium in Seawater (April 20, 2016
Volume 55): http://pubs.acs.org/toc/iecred/55/15
_____
А есть еще всякие ЗЯТЦ.
А есть еще всякие проекты (пока затухшие "на родине", но вокруг - Китай, США, etc - есть кому "флаг поднять", коль захочется) жидкосолевых уран-плутониевых бридеров, которые, после запуска, могут работать и в равновесном режиме, - знай отвальный уран (U238) подкидывай!
http://atomicexpert.com/page326841.html
Возможностей у человечества - как грязи.
Как сказали в одном детско-юношеском (от 5 до 105 лет) британском сериале - "все это ожидание кризисов - это от
кризиса среднего возрасталичных кризисов". Жаль, нет под рукой вырезки этого видеофрагмента! :)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-09-20 12:26 pm (UTC)no subject
Date: 2016-09-20 12:48 pm (UTC)Есть мысли про ряску, которая будет фиксировать. Здесь в обсуждении было http://progenes.livejournal.com/276152.html
no subject
Date: 2016-09-20 01:09 pm (UTC)no subject
Date: 2016-09-20 01:42 pm (UTC)Всегда было интересно, что же растения забирают из земли безвозвратно, но никак не добирался посмотреть эту тему.
no subject
Date: 2016-09-21 11:58 am (UTC)Ледь не забув, зараз у них модна тема: мікоріза, гриби, водості.
no subject
Date: 2016-09-21 12:00 pm (UTC)no subject
Date: 2016-09-21 02:57 pm (UTC)П.С.
експертне заключення - експертний висновок
самі ефективні - найефективніші
економічні ричаги - економічні важілі
На заключення - на закінчення, наостанок
no subject
Date: 2016-09-21 07:15 pm (UTC)no subject
Date: 2016-09-29 07:58 pm (UTC)no subject
Date: 2016-10-18 05:22 am (UTC)journal-neo. org/2016/09/06/damning-emails-against-monsanto-bayer/
no subject
Date: 2016-10-28 08:32 pm (UTC)Назад на кухню - становится необходимостью, если однажды вы посмотрите на содержание соли во всех этих полуфабрикатах и готовой еде и поймете что потребляете в 3 - 4 раза больше максимального уровня. Замороженная пицца - не инфернальное зло, но свежая намного вкуснее, если конечно вы едите продукты из пшеницы. А ходить за покупками ногами - хорошая идея, если есть магазины поблизости. Конечно, живя в тайге или в степи, в магазин не находишься, но живя в городе - почему бы не прогуляться?
no subject
Date: 2016-11-01 04:28 pm (UTC)(Очень надеюсь, что "градус подачи", и важность, сподвигнут на коммент "в размере поста", но буду рад любому).
no subject
Date: 2016-11-02 07:01 am (UTC)2. Упоминание нацистской Германии в разработке пестицидов (которые никаким боком к ГМО, манипулятивный прием. Упоминание агент оранже - манипулятивный прием.
3. Упоминание побочных эффектов от пестицидов, которые никаким боком к ГМО - манипулятивный эффект.
До конца не дочитала - стошнило.