Воду в ступе

[progenes]

В то время, как рядовой украинец гадает будет ли дефолт или не будет, академия наук Украины выбрала новых академиков. Волну на порочную в корне структуру гнали уже давно. В 2006 году высказались даже в Nature о надеждах на перемены в украинской науке. Вроде как с такой трибуны шансы больше докричаться. Однако с тех пор ничего не поменялось, а кое-что даже ухудшилось. Например, в этом году выборы в академию проходили без предварительного опубликования списков кандидатов.

Хотя здоровые силы еще есть и теплятся они тут. Как раз вышла замечательная статья об оценке качества академии и академиков исходя из индекса цитирования, как критерия. Результаты плачевны.
Судя по индексу цитирования статей украинских ученых на душу населения мы практически позади планеты всей. Если завтра, например, провести черту по индексу цитирования и отрезать все, что ниже (не скажу ниже чего), но останется примерно 10%, вклад которых в процесс мирового начного познания ощутим, а потерю остальных 90% мир не заметит совершенно. Можно спорить, насколько индекс цитирования достоверный критерий, но хотя бы факт публикации в реферируемом журнале необходимое условие для внесения идей в мировой дискуссионный процесс. В общем, любителям рейтинов можно посмотреть на уровень академиков и сделать соответствующие выводы. Хотя там даже есть чем гордиться и это не гуманитарные науки.

Из хороших новостей. В ЖЖ опять объявился палеонтолог, эволюционист и хороший ученый Александр Марков macroevolution. Кто еще не зафрендил, то я не понимаю почему.

Comments

[(Anonymous)]

Ви вмієте цитувати, не читавши статті? Чи читаєте від корки до корки тонни закордонних журналів зі свого фаху? В усіх інших випадках задача пошуку постає.

Для того, щоб на вас послалися, необхідно, щоб вас знайшли й прочитали. А в паперовій картотеці, бібліотечному електронному каталозі чи в Гуглі - то все різновиди однієї ц тієї ж задачі.

[barcaroly.livejournal.com]

Це був я. Одна цитата.

"Мы считаем, что идеальная модель распространения для российского научного журнала – это когда существует и российская, и переводная версия (естественно, в электронном виде), и когда в платном доступе находятся только текущие выпуски журнала (за последние 1–3 года), а остальные размещаются в открытом доступе в Интернет. Это позволяет добиться максимального охвата читательской аудитории, и, как следствие, и максимального цитирования и, соответственно, импакт-фактора журнала", руководитель проекта "Российский индекс научного цитирования" Геннадий Еременко.

[progenes.livejournal.com]

Можу тільки повторити: Impact-factor, що тут обговорюється, не має відношення до пошуку наукових текстів.

Цитування в науковому сенсі це не просто згадка, а залучення наукової ідеї в загальний дискусійний процес. Я можу знайти відповідну статтю, але не процитувати її по причині бідності наукового наповнення.

В цій цитаті говориться про дві принципово різні речі: "модель распространения для российского научного журнала", і, як наслідок, "максимальне цитування". І друге виходить з першого, а не навпаки.

[(Anonymous)]

А я й не заперечую, що рівень статті і її релевантність є визначальним фактором. Більш того, мені видається це необговорюваним, як фактор, на який ніхто крім самого науковця вплинути не може (ну, дехто може, наприклад науковий керівник, якщо він є, але поки що знехтуємо). Тому я й запропонував його винести за дужки.

Але поясніть мені, чому розробник РИНЦ стверджує, що доступність статей у вільному доступі в інтернеті(а я доповню: і їх пошукова придатність, для мене це аксіома) впливає на цитацію видання, а ви стверджуєте протилежне.

Ви не користуєтеся пошуківцями, одразу йдете на сайт потрібного вам наукового закладу і знаходите потрібне якось інакше? Чи взагалі гемблюєте електронними публікаціями, віддаючи перевагу лише паперовим виданням? Слідкуєте лише за певними прізвищами колег, які займаються близькими темами? Ось це, якщо є бажання, розжуйте мені.

[progenes.livejournal.com]

"доступність статей у вільному доступі в інтернеті(а я доповню: і їх пошукова придатність, для мене це аксіома) впливає на цитацію видання, а ви стверджуєте протилежне."

І де ж я стверджую протилежне?

Все, про що ви тут написали, вирішується однією загальною базою даних реферованих журналів, якою я власне і користуюсь. Я не шукаю статті на сайтах потрібного мені наукового закладу, на сайтах вчених, які працюють по темі, навіть в бібліотеці з паперовими виданнями я також не шукаю. Я шукаю в єдиній базі даних всіх світових реферованих журналів біологічної тематики по ключових словах з наукової тематики і по імені. Все. Все, що мені треба, це назва журналу і його номер. А вже паперову версію я знайду. Звісно, якщо буде доступна безкоштовна електронна версія - це полегшить мені роботу, але ніяк не вплине на те, чи я її процитую чи ні.

[barcaroly.livejournal.com]

Дякую за пояснення. Тоді задача значно полегшується. Як правило, пошук по закритих базах значно простіший за пошук по "відкритому інтернету". І в нового видання, включеного до такої бази, шанси покращуються.

[progenes.livejournal.com]

Ця база у відкритому інтернеті. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/entrez?db=PubMed