Воду в ступе

[progenes]

В то время, как рядовой украинец гадает будет ли дефолт или не будет, академия наук Украины выбрала новых академиков. Волну на порочную в корне структуру гнали уже давно. В 2006 году высказались даже в Nature о надеждах на перемены в украинской науке. Вроде как с такой трибуны шансы больше докричаться. Однако с тех пор ничего не поменялось, а кое-что даже ухудшилось. Например, в этом году выборы в академию проходили без предварительного опубликования списков кандидатов.

Хотя здоровые силы еще есть и теплятся они тут. Как раз вышла замечательная статья об оценке качества академии и академиков исходя из индекса цитирования, как критерия. Результаты плачевны.
Судя по индексу цитирования статей украинских ученых на душу населения мы практически позади планеты всей. Если завтра, например, провести черту по индексу цитирования и отрезать все, что ниже (не скажу ниже чего), но останется примерно 10%, вклад которых в процесс мирового начного познания ощутим, а потерю остальных 90% мир не заметит совершенно. Можно спорить, насколько индекс цитирования достоверный критерий, но хотя бы факт публикации в реферируемом журнале необходимое условие для внесения идей в мировой дискуссионный процесс. В общем, любителям рейтинов можно посмотреть на уровень академиков и сделать соответствующие выводы. Хотя там даже есть чем гордиться и это не гуманитарные науки.

Из хороших новостей. В ЖЖ опять объявился палеонтолог, эволюционист и хороший ученый Александр Марков macroevolution. Кто еще не зафрендил, то я не понимаю почему.

Comments

[progenes.livejournal.com]

1. Теоретично так насправді і відбувається. Тільки подібне гуртування стосується радше наукової теми, ніж конкретного журналу, який охоплює цілий ряд тем. Я посилаюсь на ті статті, які стосуються обговорення результатів моєї роботи. Індекс цитування піднімаєть, коли автор пише базову статтю з новими принциповими відкриттями, яку цитує не невелика група, а велика когорта вчених. Це проривні статті, які часто визначають вектор наступного наукового пошуку цілого напрямку.

2. Я б віднеслась негативно на будь-які прохання редакції когось процитувати, навіть і себе. Серед науковців самоцитування трапляється, але це поганий тон, коли в дискусії посилаєшся тільки на свої попередні доробки, або коли не цитуєш базові і ключові доробки колег. Звісно, багато хто з науковців так хитрує, автоматично піднімаючи рівень свого власного цитування і знижуючи рівень цитувань колег. Але це одразу помітно в статті і впливає на загальну репутацію серед кола вузьких спеціалістів по даній тематиці. Такі вчені успіху у майбутньому не мають.

3. Ну це навіть не вчорашній, а позавчорашній день.

[barcaroly.livejournal.com]

1. Ну, я здогадуюсь, що практично дещо інакше :) Є досить багато дисциплін, яким не світять великі прориви в найближчі роки. Так, степ бай степ. Якщо в вашій галузі прориви можливі, вам пощастило.

2. Дякую за роз'янення етичних питань.

3. Маємо те, що маємо. Ваші б слова та керівництву наших наукових бібліотек до вух. Навіть б-ка Вернадського не скоро все в електронний формат переведе.