Повернулась з України

[progenes]

Приїхали. Мій любий кум, російськомовний луганчанин, переварює з сусідом в нас вдома опалювального котла з газу під тирсу і сміття. Перемазаний сажою, але довольний. Українські кулібіни хакнули конструцію італійського котла і виклали схему в інтернет. Сусід зі своїм котлом на черзі.

Дружина мого кума, росіянка, колишня луганська бізнес-вумен, в фартушку цілий день біля плити - готує обід на всю нашу величезну українську родину. Розказує: 20 років вона жила в Луганську і жодного разу їй не довелось розмовляти українською взагалі. Потім повстанці пояснили, що їх, російськомовних, притісняють, ну вони і виїхали з двома валізами. Днями повідомили, що повністю сплюндрували їх бізнес і житло, вони втратили все. Жінка сповнена такого оптимізму, що я стидаюсь розказувати про свої проблеми. Заставляє своїх дітей розмовляти українською.

В альтанці під виноградом чути суміш української, російської, англійської і німецької - це наші діти намагаються порозумітись.

Замовляємо ресторан на роковини. Дивлюсь безкінечний список страв і сумніваюсь, чи треба до того всього (коливо, борщ, тушену картоплю, гречку, ікру, червону рибу, відбивні, голубці, налісніки, нарізку, овочі) ще салат і пончики з часником. Необ'ятна рестораторша лагідно: "дитино, може у вас в німеччині і принято голодать, а у нас без салату і пончиків з часником не поймуть. Будуть казати, що минулого разу наче більше на столах було. А це наша репутація". Дописує в список ще і блінчики з м'ясом. В результаті стіл дійсно ломився. Потім син мені на вухо: якийсь офігєнний був салат. У доньки доводилось пончики відбирати силою, бо могла луснути.

Балакаю на поминках з однокласниками. Розказують, днями збирали чергову партію допомоги воєнним. Привезли з сіл пакунки, не влазить все в машину все, що понапривозили. Жіночка з села розходилась - даже і не думайте, пакуйте як хочете, я в село назад не повезу, бо мене люди розірвуть. Однокласник зголосився добровольцем, зараз на підготовці. Головна тема розмов - чи витримають прикордонники. До російського кордону дві години їзди.

Зустріла подругу, вона вчителька. Нігті розмальовані жовтоблакитним. Я спробувала поглузувати, то вона мало не депортувала мене з країни, бо я не знала, що саме день прапора. Зайшли в піццерію в колишньому гастрономчику. Цей манюній гастрономчик був там завжди. Там продавали господарське мило, ржаве сало, свіжий хліб і завжди смерділо оселедцями. Те, що я там тепер побачила, затьмило мої тірольські наспіви. Це абсолютно зі смаком обставлений цілком європейський ресторан з канонічною італійською піццою і грузинським вином.

На могилках свіжа могила в горі квітів. На фото - пацан в військовій формі. Рік народження мого сина. Мій син побачив, помовчав, відійшов до дороги. Закурив. Потім каже - я спробую пояснити це моїм друзям. Кожному.

По дворі летить пух і пір'я. Мама пакує гостинці столичним родичам: зарізали качки, напакували помідорів, перців, баклажанів, картоплі і цибулі. Нам також простіше погодитись, ніж відмовлятись. Ото здивуються митники на кордоні, коли побачать класичну клітчату сумку з цибульою і перцями. Чоловік: "скажем, що це сувенір".

Моя донька, що народилась і виросла в Німеччині, вперше сказала - я б хотіла тут жити. Сказала це українською.

Все буде добре.

Comments

[geish-a.livejournal.com]

Ну смените же там себе хоть кого-нибудь сначала.

[lex-divina.livejournal.com]

Так нравится Путин народу, как его сменишь? Здесь переворот устраивать нужно, но пример Украины отбивает охоту что-либо переворачивать вообще. У Южной Кореи, правда, в 80-е годы это вполне неплохо получилось, но где та Корея её ещё на карте попробуй найди, а Украина вот она, изо всех телевизоров льётся.

[geish-a.livejournal.com]

To есть у вас есть иллюзия, что ваш народ кто-то спрашивает, кто ему нравится? Про то, что у вас Украина льется из всех телевизоров, это как раз понятно и многое объясняет.

[lex-divina.livejournal.com]

У меня есть не иллюзия, а обоснованная уверенность, что Путин объективно является популярнейшим политиком России, а проводимая им линия поддерживается большинством избирателей. Говорю это как человек, никогда за Путина не голосовавший и голосовать не собирающийся, однако предпочитающий жить в мире объективной реальности, а не своих фантазий.

И да, Путин постоянно спрашивает у народа, что ему нравится. Он же популист. Как хорошо заметил один неглупый человек, он ведёт себя так, словно участвует в одной непрекращающейся избирательной кампании. Это серьёзно связывает ему руки, заставляя без конца откладывать принятие непопулярных, но давно назревших мер вроде повышения пенсионного возраста.

Да, Украина льётся из российских телевизоров, надолго отбивая у россиян охоту революционерить. Но сейчас у вас есть уникальная возможность вклиниться в этот поток сурковской пропаганды и чётко, конкретно, с опорой на подтверждённые факты и измеряемые параметры рассказать мне о том, чем Украина августа 2014 лучше Украины августа 2013.

Месяц назад, помнится, меня впечатлили заголовки новостей об украинской ситуации, и захотелось сравнить их с прошлогодними. Вот что получилось:

Подборка заголовков с Ленты.ру за 26 июля 2013 года:
На репетиции военно-морского парада в Севастополе утопили БТР
Украинским националистам запретили встречать Путина и патриарха Кирилла
Аэропорт «Борисполь» остался без гендиректора
От Януковича скрыли горящих в аду чиновников
Украина по ошибке депортировала армянина в Азербайджан

Подборка заголовков с Ленты.ру за 26 июля 2014 года:
По факту обстрела российских следователей с территории Украины возбудили дело
Несколько десятков украинских военных перешли на территорию России
Застрелен мэр Кременчуга
Дом львовского градоначальника обстреляли из гранатомета
Ополчение заявило об обстреле Донецка фосфорными бомбами

Как-то не замечается большого прогресса, если честно.

[geish-a.livejournal.com]

То есть вы имеете наглость спрашивать, чем Украина 2014, разодранная войной с напавшей на нее вашей страной, лучше, чем Украина до того, как Россия решила за ее счет отвлечь электорат типа вас от насущных внутренних проблем?