progenes | Як українці в Європі миють унітази.

Наступного тижня великий статусний семінар німецьких рослинних біологів. З інституту туди їде ціла делегація. Секретаріат інституту щойно прислав поіменний транспортний розклад науковців на екскурсію: хе-хе, дивлюсь, а в нашому бусику кожний третій українець. У нас тут чимала діаспора.

Глянула анонси доповідей і постери. Гортаю імена і бачу, що буде ще якийсь коллега на -чук. Погуглила, тобто пофейсбучила, і точно, молодий хлопчина, весь такий жовто-блакитний. Глянула публікації - красота! І рівень чудовий, і мейд ін Юкрейн.

Німецьке міністерство освіти і науки ще наприкінці минулого року анонсувало підписання чергового договору про білатеральну кооперацію з Україною. Обіцяли на початок року, я поштурхала тих, хто ближче до тіла, то кажуть, що ось-ось підпишуть. А у нас є і кооперація в Україні, і ідеї. Треба буде подавати.

Кажуть, що вимоги до захисту дисертацій в Україні стають жорсткішими. З цього приводу поради молодим науковцям.